Віктор ЛЯШКО: «НАША МЕТА – ДОВШЕ ТА ЯКІСНІШЕ ЖИТТЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ, І СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я МАЄ ЦЬОМУ СПРИЯТИ»
- Серцево-судинні захворювання залишаються найбільш поширеною причиною смертності в Україні. Повномасштабна війна лише загострила цю проблему. Ми працюємо, щоб забезпечити кожного, хто потребує, доступом до сучасної кардіохірургічної допомоги, у тому числі й на Рівненщині. Наша мета – довше та якісніше життя для українців, і система охорони здоров’я має цьому сприяти, – підкреслив Віктор Ляшко.
Під час наради обговорили розвиток кардіохірургічної допомоги в області, проведення операцій коронарного шунтування та втручань на клапанах серця.
- Кожна така зустріч – це ще один крок до створення на Рівненщині якісної системи охорони здоров’я, що рятує людські життя. Завдяки підтримці держави та міжнародних партнерів, нам вдалося покращити діагностику і лікування серцево-судинних захворювань. І надалі працюватимемо, аби люди отримували допомогу вчасно та безпечно, – зазначив начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Василь Лазоришинець презентував загальні результати роботи центрів-членів Асоціації. Велику увагу було приділено розвитку нових напрямів та наданню медичної допомоги цивільним та військовим.
За його словами, протягом 2024 року у медичних закладах, що входять до Асоціації серцево-судинних хірургів виконали 27846 операцій на серці та 77256 інтервенцій. На сьогодні в Україні діють 56 регіональних кардіоцентрів.
- Минулий рік був непростим, оскільки ми продовжуємо рятувати життя в умовах війни та в умовах тривоги. Та попри всі труднощі заклади, що надають кардіохірургічну допомогу, продовжують активно впроваджувати та розвивати нові технології. Так, у 2024 році значно збільшилося втручань з мінідоступів, збільшено кількість трансплантацій серця, впроваджено нові високотехнологічні методики в електрофізіології.
Учасники наради проаналізували стан надання кардіохірургічної допомоги в області. Так, у 2024 році на базі Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка створено перший в Україні Центр кардіоторакальної хірургії. За рік роботи допомогу тут отримали 190 пацієнтів, а 137 операцій було успішно проведено. З початку 2025 року — вже 120 пацієнтів і 87 оперативних втручань. Щотижня команда виконує в середньому 4–5 хірургічних втручань, серед яких — операції на відкритому серці, стентування, імплантація електрокардіостимуляторів. У Центрі вперше в області виконано транскатетерну імплантацію аортального клапана (TAVI).
Олег ВІВСЯННИК: «Маємо амбіцію, маємо ресурси, маємо команду»
- Кардіохірургія — це не просто спеціальність. Це точка, де кожне рішення — на межі між життям і втратою. Це — галузь, у якій немає права на помилку. І саме тому ми на Рівненщині зробили її одним із ключових пріоритетів медичної політики.
Я добре знаю, що таке операційна. Я бачив очі пацієнтів перед втручанням і знаю, як багато важить командна злагодженість, впевненість у кожному русі й наявність сучасних можливостей. Саме це ми й вибудовуємо сьогодні в області — потужну, доступну, цілодобову систему кардіохірургічної допомоги.
Особливо значущим став випадок, коли вперше в Рівненській області виконано операцію Ferrazzi при гіпертрофічній кардіоміопатії (ГКМП). Її провів Костянтин Володимирович Руденко, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, експерт МОЗ за напрямом хірургії серця та магістральних судин.
У
КНП «Центральна міська лікарня» РМР стабільно проводяться складні операції на працюючому серці — зокрема, аортокоронарне шунтування. Ще з 2019 року цей заклад працює у співпраці з хірургами з Національного Інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. І сьогодні такі втручання — це вже частина щоденної клінічної практики.
Цілодобове чергування інтервенційних кардіологів, ангіографічна служба, ургентні стентування, імплантації кардіостимуляторів — усе це вже стало реальністю.
Але війна внесла свої виклики. Ми стикаємося з ускладненнями у серцево-судинних пацієнтів — і серед цивільних, і серед військових. Ми повинні діяти на випередження: не чекати ускладнень, а мати інструменти, людей і стратегії. Тому наступні кроки для області — чіткі: розвиток амбулаторної кардіореабілітації; створення електронних маршрутів пацієнта; профілактика — від шкільного віку до геріатрії; єдина регіональна система кардіонагляду.
Ми вдячні за партнерство МОЗ України, Національній академії медичних наук, Інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, НСЗУ. Дякую кожному лікарю, кожній операційній бригаді, кожному керівнику медзакладу — за те, що тримаєте систему не просто на рівні, а на рівні, гідному довіри.
Рівненщина готова бути майданчиком для інновацій, ефективної взаємодії та формування національних стандартів кардіохірургії.
Нехай ця зустріч стане новим імпульсом — не лише для обміну досвідом, а й для формування довіри: між пацієнтом і лікарем, між регіоном і державою, між наукою і практикою.
Маємо амбіцію, маємо ресурси, маємо команду. Тепер — маємо рухатись далі.
Отже, на сьогодні у медичних закладах, які мають договори з НСЗУ, кардіохірургічні операції проводяться безоплатно, зокрема коронарне шунтування та втручання на клапанах, а розхідні матеріали для них закуповуються централізовано. Наступного року планується суттєве збільшення обсягів таких закупівель. Під час наради обговорили й можливості вдосконалення цього процесу. Голова НСЗУ Наталія Гусак презентувала плани щодо зміни підходів до оплати кардіохірургічних послуг. Зокрема, йдеться про диференціацію тарифів залежно від складності клінічних випадків — це має забезпечити ефективніше використання ресурсів і вищу якість медичної допомоги.
Наталія АВРАМОВА
