Фінансування, нові вимоги НСЗУ, якість медичної допомоги, правильна маршрутизація пацієнтів, реабілітація, ментальне здоров’я, вакцинація, кадри та безпека — саме ці питання стали ключовими під час медичної ради Дубенського району, яка відбулася 11 вересня у Дубенській міській раді.
Участь у роботі медичної ради взяли заступник голови Рівненська обласна державна адміністрація Людмила Шатковська, директор Департамент цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДАОлег Вівсянник, голова Дубенська районна державна адміністрація Тарас Чигринюк, представники НСЗУ, голови громад та керівники медичних закладів. Учасників привітав онлайн народний депутат України Олександр Аліксійчук.
ПІДГОТОВКА ДО НОВИХ ВИМОГ НСЗУ
Начальник управління у Рівненській області Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Андрій Голдун представив фінансові показники та звернув увагу на виклики, які вже сьогодні потрібно враховувати керівникам медичних закладів.
- Особливо важливою є підготовка до Програми медичних гарантій на 2027 рік. НСЗУ винесла на розгляд МОЗУ проєкти вимог за 40 пакетами, тому заклади мають можливість завчасно оцінити власну готовність. Цьогоріч на Програму медичних гарантій виділено 191,6 млрд грн. Це на 16,1 млрд грн більше, ніж у 2025 році.У межах Програми передбачено 46 пакетів медичних послуг.Понад 29,5 млрд грн — запланований бюджет на первинну медичну допомогу (ПМД).Порівняно з попередніми роками:+3,8 млрд грн — до 2025 року; +1,5 млрд грн — до 2024 року.
ЯКІСТЬ ДОПОМОГИ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПРАВИЛЬНОГО МАРШРУТУ ПАЦІЄНТА
Про терапевтичну допомогу говорила головний позаштатний спеціаліст департаменту за напрямом «Терапія» Вікторія Підлісна, про неврологічну — головний позаштатний спеціаліст за напрямом «Неврологія» Олександр Погребняк.
У центрі уваги — своєчасне звернення пацієнта, правильна маршрутизація, взаємодія між первинною, екстреною та спеціалізованою медичною допомогою.
Окремо обговорили актуальні питання ревматології, ендокринології, пульмонології та гастроентерології — від зростання кількості пацієнтів із цукровим діабетом, захворюваннями щитоподібної залози та аутоімунними хворобами до потреби у розширенні доступу до спірометрії, ендоскопії та сучасної діагностики.
Значну увагу приділили допомозі при інфаркті та інсульті.
Серед пріоритетів:
• дотримання єдиних клінічних маршрутів;
• своєчасне направлення пацієнтів до реперфузійних та інсультних центрів;
• покращення взаємодії ПМД, ЕМД і вторинного рівня;
• використання стандартизованих шкал оцінювання;
• регулярне навчання медичних працівників;
• посилення закладів сучасним діагностичним обладнанням;
• розвиток телемедичних консультацій;
• інформаційна робота з населенням щодо симптомів інфаркту та інсульту.
До речі, нагороду від міжнародної освітньої програми Angels Initiative Олександр Погребняк вручив директору КНП «Дубенська міська лікарня» Віктору Красовському, оскільки заклад входить до офіційної мережі боротьби з інсультами.
КАРДІОХІРУРГІЯ У ДУБЕНСЬКІЙ МІСЬКІЙ ЛІКАРНІ: НАПРЯМ, ЯКИЙ АКТИВНО РОЗВИВАЄТЬСЯ
У Дубенській міській лікарні швидкими темпами розвивається кардіохірургічний напрям. Сьогодні це вже не просто перспектива, а важлива складова сучасної медичної допомоги, яка дає змогу пацієнтам отримувати необхідне лікування ближче до дому. За допомогою сюди також звертаються і жителі сусідніх областей. Розвиток кардіохірургії — це насамперед нові можливості для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, сучасні підходи до лікування та посилення професійної команди лікарні.
Особливо важливо, що цей напрям розвивається у тісній взаємодії фахівців різних спеціальностей, із впровадженням сучасних методів діагностики та лікування.
Дубенська міська лікарня поступово зміцнює свої позиції як заклад, спроможний надавати складну та високоспеціалізовану медичну допомогу, а розвиток кардіохірургії є одним із ключових кроків у цьому напрямі.
Головний результат цієї роботи — можливість своєчасно допомагати людям із серцевими захворюваннями та зберігати найдорожче — їхнє життя і здоров’я. Так, у першому півріччі 2026 року в Дубенській міській лікарні виконано 490 оперативних втручань, тоді як за аналогічний період 2025 року — 214. Таким чином, кількість втручань зросла більш ніж удвічі — приблизно на 129%.
Найбільше зросла кількість коронарографій — зі 146 до 300, а стентувань коронарних артерій — з 59 до 169. Також у 2026 році почали виконуватися або суттєво збільшилися такі втручання, як імплантація тимчасового ЕКС, постійного ШВП, тромбоекстракція та синхронізовані кардіоверсії.
МЕДИЦИНА МАЄ БУТИ ГОТОВОЮ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Заступник директора департаменту з цивільного захисту Костянтин Мазяр поінформував про питання цивільного захисту та готовність медичних закладів діяти в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека — це не лише укриття. Це чіткі алгоритми дій, плани евакуації, підготовлений персонал і здатність закладу продовжувати роботу навіть у складних умовах.
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА
Заступник директора обласного центру ЕМД та МК Олег Ушкевич зосередив увагу на своєчасності реагування та взаємодії екстреної медичної допомоги із закладами охорони здоров’я.
ПРО ОЦІНКУ НАДАННЯ ПОСЛУГ ІЗ ТЕСТУВАННЯ НА ВІЛ поінформувала директор Рівненський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики РОР Людмила Рибчук, приділивши увагу питанню доступності тестування, своєчасному виявленню ВІЛ-інфекції та подальшому супроводу пацієнтів.
МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я — НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ
Генеральний директор КП «Рівненський обласний центр психічного здоров’я населення» РОР Людмила Дишлюк говорила про розвиток послуг у сфері ментального здоров’я, раннє виявлення психологічних і психічних проблем та доступ людей до професійної допомоги.
Окремо було наголошено на нових вимогах до кластерних лікарень. Вони мають мати сайти ЗПТ.
ВАКЦИНАЦІЯ — ІНВЕСТИЦІЯ У ЗДОРОВ’Я ГРОМАДИ
Керівник обласного центру контролю та профілактики хвороб Роман Сафонов поінформував про стан імунопрофілактики на Дубенщині.
За підсумками 2025 року всі показники рутинної імунізації досягли 90% і вище. Станом на 1 вересня 2026 року пункти щеплень забезпечені вакцинами для рутинної та екстреної імунопрофілактики.
Важливо, що продовжується робота мобільних бригад. Лише у червні під час виїздів вакцинального автобуса було щеплено 155 осіб, зокрема людей із груп ризику, маломобільних мешканців та тих, хто пропустив планові щеплення.
ВІД ЛІКУВАННЯ — ДО ВІДНОВЛЕННЯ
Про розвиток реабілітаційної допомоги говорив фахівець Рівненського обласного клінічного госпіталю Дмитро Разкевич.
Сучасна медицина не завершується після операції чи основного курсу лікування. Для багатьох пацієнтів саме якісна та своєчасна реабілітація визначає можливість повернутися до активного життя.
СТОМАТОЛОГІЧНА ДОПОМОГА
Головний позаштатний спеціаліст департаменту за напрямом «Стоматологія» Валентина Сухляк поінформувала про стан стоматологічної допомоги, актуальні потреби та можливості підвищення доступності послуг для населення.
БЕЗ ЛЮДЕЙ МЕДИЦИНА НЕ ПРАЦЮЄ
Кадрове забезпечення залишається одним із ключових викликів. Про професійний розвиток та підготовку медичних працівників говорив декан факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету Ігор Коробко.
Про діяльність Рівненської медичної академії розповів її ректор Роман Шустик, акцентувавши на сучасній підготовці майбутніх медиків, практичній складовій навчання та розвитку професійних компетентностей.
Адже кадрове питання — це не лише кількість лікарів і медичних сестер. Це питання того, чи зможе система забезпечити пацієнту якісну допомогу завтра.
ВІД ОБГОВОРЕННЯ — ДО КОНКРЕТНОЇ РОБОТИ
Підсумовуючи роботу медичної ради, директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА Олег Вівсянник наголосив на необхідності використати результати зустрічі у практичній роботі: визначити проблемні ділянки та напрацювати конкретні пропозиції щодо їхнього вирішення. І це, мабуть, головний результат медичної ради.
Медицина стає сильнішою не тоді, коли ми просто говоримо про проблеми, а тоді, коли після таких зустрічей змінюється щоденна робота: стає зрозумілішим маршрут пацієнта, доступнішою послуга, ефективнішою взаємодія між медиками, кращою підготовка персоналу.
Дубенщина сьогодні працює в умовах одночасних викликів — необхідності забезпечувати щоденну медичну допомогу, відповідати новим вимогам та готуватися до майбутнього.
Саме здатність системи змінюватися, ефективно використовувати ресурси та швидко реагувати на потреби людей і визначатиме спроможність медицини Дубенщини найближчим часом.
Наталія АВРАМОВА
