Спільна робота
Департамент цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДА, керівництва територіальних громад та медичних закладів спрямована на те, щоб державні ініціативи були не лише впроваджені на папері, а й реально доступні кожному жителю Рівненщини. Про це говорили під час робочої наради з керівництвом тергромад та закладів охорони здоров’я Рівненського району. Нараду провів заступник директора Департаменту Віталій Демидов. Зокрема, було акцентовано увагу присутніх на активізації профілактичної роботи, інформування населення та забезпечення реалізації державних програм у сфері охорони здоров’я.
Одним із ключових питань стало впровадження на Рівненщині програми «Скринінг здоров’я 40+». Вона дає можливість людям віком від 40 років безоплатно пройти комплексне профілактичне обстеження та своєчасно виявити фактори ризику або захворювання, зокрема серцево-судинні хвороби та цукровий діабет. На Рівненщині до програми вже долучилася значна кількість медичних закладів, що дозволяє зробити послугу доступнішою для жителів громад.
Учасники наради обговорили необхідність активнішого інформування населення про можливість пройти скринінг, а також роль органів місцевого самоврядування, сімейних лікарів та керівників медичних закладів у залученні мешканців громад до профілактичних обстежень.
Окремий блок стосувався доступності медичних послуг у територіальних громадах. Йшлося про взаємодію органів місцевого самоврядування та медичних закладів, кадрове забезпечення, організацію маршрутів пацієнтів та ефективне використання наявних ресурсів.
• Функціонування соціальних аптек у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Обговорено забезпечення доступності лікарських засобів для населення та доцільність роботи соціальних аптек безпосередньо у медичних закладах. Окрему увагу приділено асортименту препаратів і доступності ліків для соціально вразливих категорій населення.
• Реалізація програми «Ліки. Укрпошта». Йшлося про розширення можливостей отримання необхідних лікарських засобів через поштові відділення, особливо для жителів сільської місцевості та віддалених населених пунктів. Важливо забезпечити інформування пацієнтів про можливості програми та порядок отримання препаратів.
• Наявність лікарських засобів для стаціонарного лікування. Наголошено на необхідності безперебійного забезпечення пацієнтів препаратами під час лікування у стаціонарі. Орієнтиром визначено середню витрату близько 1000 гривень на одного пацієнта, що має враховуватися при плануванні потреб закладу.
• Безоплатна стоматологічна допомога. Обговорено доступність гарантованих державою стоматологічних послуг для визначених категорій населення. Особливо важливо забезпечити реальну можливість отримання безоплатної допомоги ветеранами, військовослужбовцями та іншими пільговими категоріями.
• Фінансова захищеність медичних працівників. Окремий акцент зроблено на забезпеченні гідного рівня оплати праці медиків та дотриманні встановлених державою гарантій. Зокрема, озвучено орієнтир щодо заробітної плати лікаря — не менше 35 тисяч гривень.
• Підтримка молодих фахівців. Йшлося про створення умов, які стимулюватимуть молодих лікарів працювати в громадах. Серед інструментів підтримки — забезпечення житлом та фінансова допомога, зокрема виплата до 200 тисяч гривень.
• Амбулаторна реабілітація. Обговорено розвиток реабілітаційної допомоги на рівні громад, щоб пацієнти могли отримувати необхідні послуги без тривалого перебування у стаціонарі. Важливо забезпечити доступність мультидисциплінарних реабілітаційних команд за місцем проживання пацієнтів.
• Створення центрів ментального здоров’я. У громадах мають розвиватися доступні послуги з підтримки психічного здоров’я, наближені до населення. Такі центри повинні забезпечувати своєчасну психологічну та психосоціальну допомогу, а за потреби — маршрутизацію пацієнта до спеціалізованої допомоги.
• Вчасний запуск закупленого або централізовано переданого дороговартісного обладнання. Наголошено, що придбання чи передача медичного обладнання — лише перший етап. Необхідно забезпечити його якнайшвидше встановлення, введення в експлуатацію, отримання відповідних дозволів та початок роботи на користь пацієнтів.
• Проєкт DREAM. Обговорено використання державної цифрової екосистеми DREAM для прозорого планування, відбору та контролю реалізації проєктів у сфері відновлення і розвитку медичної інфраструктури. Громади та заклади мають активно використовувати цей інструмент для залучення ресурсів на розвиток медичної галузі.
• Експертні команди. Йшлося про необхідність залучення фахових експертних команд для оцінки потреб медичних закладів, якості надання допомоги та перспектив розвитку окремих напрямів. Такий підхід має допомогти громадам приймати рішення на основі професійної оцінки та реальних потреб населення.
• Забезпечення медпрацівників службовим житлом у сільській місцевості. Одним із важливих механізмів залучення та утримання медичних кадрів у сільській місцевості визначено забезпечення їх службовим житлом. Це особливо актуально для громад, які мають потребу в лікарях.
• Автономність медзакладів спроможної мережі. Обговорено необхідність створення умов, за яких заклади спроможної мережі зможуть ефективно управляти фінансовими, кадровими та матеріальними ресурсами й самостійно приймати оперативні управлінські рішення. Водночас автономність має поєднуватися з відповідальністю керівників за якість, доступність та ефективність медичної допомоги.
Наталія АВРАМОВА
