- Рівне не випадково стало місцем проведення XXXІ Всеукраїнського з’їзду серцево-судинних хірургів – таке рішення було прийнято ще рік тому під час наради, на якій ми обговорювали шляхи розвитку кардіохірургічної служби та відновлення її у Рівненській області, - зауважив Віктор Ляшко. – Нині ж маємо закцентувати на вже зробленому, означити наявні сьогодні проблеми і визначити, що треба зробити в найближчій перспективі, щоб система кардіохірургії активно розвивалася. При цьому, вона не може бути осторонь усієї системи охорони здоров’я - всі питання мають вирішуватися комплексно.
Сьогодні приблизно 39% дорослих українців мають гіпертензію, проте лише 14% з них тримають контроль над нею. Насторожує те, що понад 85% осіб живуть з підвищеним тиском, навіть не підозрюючи реальних масштабів небезпеки. Серцево-судинні захворювання є причиною 68% від усіх смертей в Україні і 70% усіх інвалідностей, встановлених у 2025 році. Найважче сприйняти те, що до 80% цих смертей можна було б запобігти своєчасними зверненнями і медичними втручаннями. Ми втрачаємо чоловіків у віці, коли вони мали б ще 20-25 років активно життя попереду. Це важка «демографічна рана» системи охорони здоров’я. Тому кардіохірургія - це не вузькопрофесійна тема, а питання національного здоров’я.
Віктор Ляшко наголосив на важливості комплексної програми «Здорове серце», запроваджену торік урядом. Її ціль - безперервний ланцюг допомоги пацієнту із серцево-судинними захворюваннями від першої точки контакту з медичною системою до повернення його до повноцінного життя після оперативного втручання. Очікуваний ефект – зниження рівня смертності від ССЗ на 30-40% протягом 10 років. За словами міністра, ця програма стоїть на чотирьох опорах: раннє виявлення (скринінг здоров’я 40+ і сильна первинна медична допомога), програма «Доступні ліки» і програма медичних гарантій та кардіологічна реабілітація.
- Скринінг здоров’я 40+ – це системна спроба перехопити ССЗ до того, як пацієнт опиниться в операційній, - каже Віктор Ляшко. - Раннє виявлення патології можливе через активне запрошення, стандартний маршрут і чіткий наступний крок. Чим раніше пацієнт потрапить у систему, тим ймовірнішим стає його лікування у плановому режимі, а не екстрена госпіталізація з вищим хірургічним ризиком.
Цьогоріч до програми «Доступні ліки» додано три прямі оральні антикоагулянти, які раніше пацієнти оплачували повністю або з частково. А з 1 липня програма закриє весь спектр амбулаторної та доказової серцево-судинної терапії, доступної в Україні: до наявних 30 додадуть ще біля 50 діючих речовин у комбінаціях. І це вперше, коли український клініцист отримає повний інструментарій оптимальної медикаментозної терапії після гострих коронарних подій і кардіохірургічних втручань у межах однієї державної програми.
Серцево-судинна хірургія є одним із найбільш високотехнологічних і капіталовмісних напрямів сучасної медицини, що потребує значних фінансових ресурсів, сучасного обладнання та висококваліфікованих фахівців. Витрати на проведення скла дних кардіохірургічних втручань, забезпечення медичних закладів необхідними матеріалами, імплантами та обладнанням значною мірою покладаються на державний бюджет і систему централізованих закупівель. У 2026 році в Україні було запроваджено низку нових пакетів медичних послуг, пов’язаних із кардіохірургією, що дозволить розширити доступ пацієнтів до сучасних методів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань. Зокрема, йдеться про підтримку проведення високоспеціалізованих оперативних втручань, розвиток малоінвазивних технологій, а також покращення післяопераційного супроводу пацієнтів.
Серцево-судинна хірургія в Україні має унікальну рису - вона зберегла свою школу, операційну активність і наукову продуктивність у час війни. Уряд все це бачить, і його роль – будувати систему, в якій ваша робота отримає адекватне фінансування, нормативну підтримку і доступ до сучасних технологій.
Наталія Гусак розповіла про результати нових підходів у закупівлі медичних послуг з кардіохірургії у 2026 році. 31 грудня 2025 КМУ прийняв Постанову щодо порядку реалізації Програми медичних гарантій з новими підходами, погодженими в липні минулого року під час наради в Рівному. І, відповідно до домовленостей з НСЗУ, нову систему закупівлі послуг з кардіохірургії було підкріплено нормативно, а з квітня - зроблено перерахунок глобального бюджету. Тож більшість медзакладів уже отримали додаткові угоди зі збільшеною сумою договору. Загалом НСЗУ фінансує послуги з кардіохірургічних втручань у 79 закладах охорони здоров’я, в яких за 1 квартал 2026 року виконано 14344 хірургічних втручань.
Василь Лазоришинець розповів колегам про інтеграцію установ НАМН у Програму медичних гарантій та виклики, з якими їм довелося зустрітися.
- Нашим надбанням є майже передбачуване фінансування, покращення доступності пацієнтів до спеціалізованої допомоги, стимулювання ефективності та розвитку установ, швидка та ефективна інтеграція установ до ЕСОЗ, підсилення спроможності системи охорони здоров'я України через залучення провідних спеціалізованих центрів, підвищення стійкості та конкурентноспроможності закладів у довгостроковій перспективі, - зауважив Василь Васильович. – Водночас маємо й застороги, що стосуються відсутності видатків на розвиток установ, неврахування значної кількості високовартісних ВМП (наявний значний ресурсний дефіцит при виконанні сучасних високотехнологічних інтервенцій в установах), критичного недофінансування наукової діяльності та зміцнення науково-дослідної бази установ тощо.
Забезпечення високовартісними ВМП у 2026 році – це реальна засторога ефективної інтеграції закладів НАМН. Проблема полягає в тому, що значну кількість ВМП, що використовуються при проведенні високотехнологічних інтервенцій (малоінвазивних, ендоскопічних, ендоваскулярних) не представлено в номенклатурі постанови КМУ від 7 березня 2022 р. № 216. Розподіл ВМП на установи НАМН відбувається за залишковим принципом. При цьому, відсутній чіткий графік поставок та неможливе прогнозування власних видатків установ. Це все суттєво обмежує можливості надання стаціонарної допомоги, а отже і фінансування цих випадків при великому спектрі захворювань,
зокрема вазоспастичній та мікроваскулярній стенокардії, резистентній, псевдорезистентній важкій неконтрольованій АГ, навіть при застосуванні у діагностичному протоколі інвазивних методів. Поза критеріями госпіталізації залишаються пацієнти з хронічною
артеріальною недостатністю, судинними мальформаціями, важкими формами лімфо-венозної недостатності тощо.
Василь Лазоришинець звернувся до МОЗ України із закликом врахувати потреби спеціалізованих медичних і наукових установ, забезпечити належне фінансування високотехнологічної медицини та створити умови для подальшого розвитку кардіохірургії, науки й інновацій в інтересах українських пацієнтів.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КАРДІОХІРУРГІЇ
Програма з’їзду була доволі насиченою. Вона охоплювала широкий спектр актуальних напрямів сучасної кардіохірургії. Під час пленарних засідань за участю провідних українських та міжнародних експертів учасники обговорили актуальні питання кардіохірургії - від лікування ішемічної хвороби серця до трансплантації; інтерпретацію спекл-трекінг ехокардіографії, як додаткової опції класичного УЗД серця при різних клінічних станах. Йшлося також про різні аспекти хірургії вроджених і набутих вад серця, інтервенційної кардіології та електрофізіології. Говорили і про військову кардіохірургію та пов’язані з нею виклики. Окрему увагу було приділено розвитку акушерської кардіології та кардіохірургії.
Доповіді викликали значний інтерес фахівців, адже спікерами були провідні науковці та практики з України та Європи, які представили новітні підходи, технології та результати досліджень. Так, зокрема, генеральний директор ДУ “Інститут серця МОЗ України”, д.мед.н.,
професор Борис Тодуров розповідав про розвиток трансплантації серця в Україні. Доповідь завідувача відділу Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України, д.мед.н., професора Анатолія Руденка було присвячено ефективності хірургічної реваскуляризації при ІХС, а д.мед.н., професора Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України Іллі Ємця - українській CoRD-програмі: від ідеї до застосування в світі.
Завідувачка відділенням УЗД ДУ "НІССХ ім. М.Амосова НАМН України", к.мед.н. Олександра Мазур зупинився на питанні ехокардіографічної діагностики мітральної недостатності з імплементацією настанов ESC/EACTS 2025 у хірургічну практику. Про особливості виконання дитячої трансплантації серця в Україні та руйнування стереотипів розповів завідувач відділення хірургічного лікування патології міокарда і трансплантації органів і тканин людини № 6 ДУ «Інститут серця МОЗ України», д.мед.н. Гаврило Ковтун.
Керівник відділення акушерських проблем екстрагенітальної патології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України, д.мед.н., професор, Юлія Давидова познайомила колег з новим напрямком акушерської кардіології та кардіохірургії, а саме перинатальною допомогою та післяпологовою реабілітацією після гіпертензівних ускладнень вагітності. Також вона провела майстер-клас з профілактики ВТЕ у жінок групи високого кардіального ризику на різних етапах реалізації репродуктивної функції.
У секції, присвяченій хірургії ішемічної хвороби серця, з доповідями виступили провідний кардіохірург-трансплантолог України, д.мед.н., професор Сергій Руденко, провідний український кардіохірург, д.мед.н. Микола Руденко, д.мед.н. Артур Габрієлян.
Старший викладач кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії, підполковник медичної служби Михайло Вовк висвітлив особливості комплексного хірургічного лікування поранених при бойовій травмі магістральних судин на рівнях медичного забезпечення. А керівник Центру серця «Львів» Дмитро Бешлей поділився досвідом проведення мініінвазивних операцій при пораненнях серця в умовах військового мобільного шпиталю. Порушувалося також питання підготовки військо вих хірургів в Українській військово-медичній академії (начальник кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії, д.мед.н., професор Сергій Король) та багато інших.
Учасники з’їзду заслухали також виступи закордонних колег. Так, Philippe Menasché (Париж, Франція) поділився досвідом використання стовбурових клітин в кардіохірургії. Міхал Зембала (Варшава, Польща) розповів про сучасні перспективи хірургічної заміни аортального клапана після TAVI. А Володимир Пугачов (Барелона, Іспанія) презентував сучасну візуалізаційну діагностику інфекційного ендокардиту.
Серед доповідачів були і представники Рівненщини. Так, Валерій Букарим розповів про стан надання кардіохірургічної допомоги, а Володимир Красько – про сучасний стан електрофізіологічної допомоги у Рівненській області. Також завідувачка відділення інтервенційної радіології Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка РОР Лариса Черначук ознайомила колег із сучасною стратегією черезшкірного коронарного втручання при багатосудинному ураженні з точки зору інтервенційного кардіолога.
Учасники з’їзду мали можливість взяти участь у майстер-класах та клінічних кейсах, професійних дискусіях та обмінятися досвідом з колегами. Для прикладу, професор Кулик Л.В., д.мед.н. Бабляк О.Д., д.мед.н. Крикунов О.А., к.мед.н. Варбанець С.В. провели круглий стіл на тему: «Prosthesis-Patient Mismatch: актуальність для України». А к.мед.н. Судакевич С.М. став тренером у майстер-класі «Використання мобільних можливостей ЕКМО-системи».
Загалом з'їзд став важливою платформою для обміну досвідом, представлення новітніх досліджень та обговорення перспектив розвитку кардіохірургічної допомоги в Україні. Проведення таких заходів сприяє зміцненню професійної співпраці, об’єднанню наукової спільноти та подальшому розвитку вітчизняної кардіохірургії відповідно до сучасних міжнародних стандартів.
Дана РОМАНЮК
