Під час підсумкової медичної ради обговорили кадровий потенціал, профілактику захворювань, цивільний захист, співпрацю з НСЗУ та доступність медичної допомоги для жителів Сарненського району.
Під модеруванням директора Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДА Олега Вівсянника у Сарненській РДА відбулася підсумкова медична рада за участю в.о. голови Сарненської РДА Людмили Мацигон, голови Сарненської райради Ярослава Яковчука, заступників директора департаменту ЦЗ та ОЗН РОДА Тетяни Мельник та Костянтина Мазяра, керівників закладів охорони здоров’я Сарненщини, представників територіальних громад, профільних служб та медичної спільноти району. Учасники підбили підсумки роботи галузі, проаналізували проблемні питання та визначили ключові напрямки розвитку медицини в умовах воєнного часу.
ПРО СТАН КОНТРАКТУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Сарненського району з НСЗУ за Програмою медичних гарантій та фінансові результати роботи медичних установ району доповів начальник управління у Рівненській області Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Андрій Голдун.
ПЕРВИННА ЛАНКА: ПРОФІЛАКТИКА, СКРИНІНГ ТА ДОСТУПНІСТЬ ЛІКІВ - ПІД ОСОБЛИВИМ КОНТРОЛЕМ
Відкриваючи засідання, Олег Вівсянник наголосив: сьогодні система охорони здоров’я повинна працювати не лише стабільно, а й стратегічно — з акцентом на профілактику, кадрову підтримку та доступність медичної допомоги.
- Первинна медична допомога — це ключовий етап у системі охорони здоров’я. Саме тут формується профілактика, раннє виявлення захворювань і довіра пацієнта до медицини. Тому надзвичайно важливо взяти на контроль питання профілактичних оглядів, скринінгових програм, вакцинації та доступності медичних послуг у кожній громаді», — наголосив Олег Вівсянник.
Окремо він акцентував увагу на необхідності активізації програм «Укрпошта. Ліки», розвитку соціальних аптек, первинної допомоги та скринінгових програм для населення віком 40+.
- Громада має створити комфортні умови для пацієнта і медичного працівника. Це і скринінгові програми, і кардіологічна допомога, і соціальні аптеки, і доступність ліків через “Укрпошту”, і підтримка молодих лікарів, — зазначив Олег Вівсянник.
Заступник директора департаменту Тетяна Мельник розповіла про надання первинної медичної допомоги в Сарненському районі.
- Станом на 1 травня 2026 року в системі ЕСОЗ надавачами ПМД в Сарненському районі зареєстровано 195 715 осіб (з них чоловіки - 48,3%; жінки - 51,7 %) при орієнтовній середній чисельності проживаючого населення 212705 особи, - зазначила Т. Мельник. - Середньочисельно на одного лікаря припадає 1305 декларацій, що в порівнянні з 2025 роком зменшилось, 1320 відповідно. Кількість надавачів в порівнянні зросла на два, за рахунок відкриття нових ФОП. Зміни відбуваються за рахунок переукладання декларацій з пацієнтами. Найвищий позакник 3,8 в КНП «Дубровицький ЦПМСД» за рахунок того, що в ЕСОЗ внесені всі медичні сестри/фельдшери ФАПів які працюють в ЕСОЗ в межах участі в проекті РАТН - з розширенням повноважень медичної сестри на первинному рівні. Грантодавці у повному обсязі забезпечили працівників підприємства технікою, інтернетом та провели навчання персоналу. Не виключено, що в подальшому бачення розвитку охоплення ПМД в сільській місцевості з боку МОЗ і НСЗУ буде вбачати перспективу вимоги внесення в систему всіма надавачами працівників ФАПів з обов'язковою їх вимогою їхньої роботи в
З 1 грудня 2025 року в області почав реалізовуватися україно-французький проект за сприяння МОЗ України по впровадженню телемедицини у віддалених населених пунктах. У Сарненському районі 4 надавачі беруть активну участь в проекті, шляхом використання отриманого обладнання.
По кадрам - найбільш затребуваними є консультації ревматолога, ендокринолога, пульмонолога, матолога.
Аналізуючи показники реалізації програми «Доступні ліки» насторожує зменшений показник реалізації рецептів у порівнянні з випискою у віддалених громадах району, що пов'язане з низькою щільністю наявністю аптечних пунктів у сільській місцевості. Проте це також є показником критично низької участі медичних працівників у реалізації програми «Укрпошта. Аптека».
- Прошу звернути увагу на реалізацію скринінгових показників надавача первинної допомоги - профілактичний огляд осіб віком 40+, який у 2026 році трансформувався у державну програму «Скринінг осіб віком 40+». Станом на 01.05.2026 досі не всі громади району мають надавача, який реалізує дану послугу. А також робота аптечних пунктів та мобільної аптеки у сільських населених пунктах а також реалізація програми «Укрпошта. Аптека у сільській місцевості».
АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНА ДОПОМОГА: ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ ТА ДИТИНИ— ПРІОРИТЕТ ГАЛУЗІ
Про підсумки надання акушерсько-гінекологічної допомоги доповіла головний позашатний спеціаліст департаменту по цьому напряму Вікторія Єнікеєва. Вона акцентувала увагу на важливості ранньої діагностики, профілактичних оглядів та дотримання маршрутів пацієнток.
Важливим напрямком роботи залишається чітке виконання наказів щодо маршрутів пацієнток. Кожна жінка повинна своєчасно отримати необхідну медичну допомогу відповідно до рівня надання послуг. Пропозиції щодо покращення роботи акушерської служби: дотримуватись вимог галузевих наказів та наказу департаменту ЦЗ та ОЗН РОДА щодо клінічного маршруту пацієнта від 19 лютого 2026 №92. Покращити якість диспансеризації вагітних з метою раннього виявлення патологічних станів плода і попередження ертвонароджуваності та ранньої неонатальної смертності, - підсумувала доповідачка.
Окремо Олег Вівсянник наголосив:
- Необхідно детально вивчати кожен випадок народження дитини, аналізувати стан здоров’я матері та якість супроводу вагітності. Здоров’я жінки й дитини повинно залишатися безумовним пріоритетом.
ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: КОНТРОЛЬ І ПРОФІЛАКТИКА
Про ситуацію щодо виявлення ВІЛ інфекції у Сарненському районі доповіла директор Рівненський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистикиЛюдмила Рибчук.
- Важливо забезпечувати регулярне тестування, раннє виявлення випадків та своєчасне лікування пацієнтів, — зазначила вона. Людмила Віталіївна наголосила на важливості своєчасної подачі звітності щодо ВІЛ-тестування, адже оперативне та коректне внесення даних дозволяє ефективно оцінювати епідемічну ситуацію, планувати профілактичні заходи та забезпечувати належний контроль за наданням медичної допомоги пацієнтам.
Питання виявлення туберкульозу висвітлила головний позаштатний спеціаліст за напрямом "Фтизіатрія" Наталія Стецій. Вона акцентувала увагу на проблемі недовиявлення захворювання, недостатньому скринінгу та необхідності дотримання маршрутів пацієнтів.
- Мають обов’язково дотримуватися маршрути пацієнтів. Лише чітко вибудуваний маршрут забезпечує своєчасну діагностику та безперервне лікування, — наголосила вона.
Також було підкреслено важливість амбулаторного лікування під наглядом сімейного лікаря з першого дня та необхідність верифікації всіх медичних даних.
Про епідеміологічну ситуацію у районі та рівень імунопрофілактики доповіла завідувачка відділу імунопрофілактики, лікар-епідеміолог Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Іванна Лєбєдєва.
ОСНОВА ЗАПОБІГАННЮ ОНКОЛОГІЙ – ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА І ОНКОНАСТОРОЖЕНІСТЬ
Про стан онкологічної допомоги доповів головний позаштатний спеціаліст за напрямом "Онкологія" Сергій Михайловський.
- Ми фіксуємо зростання онкологічної захворюваності та випадків недовиявлення. Саме рання діагностика визначає ефективність лікування та прогноз для пацієнта», — зазначив він.
ОФТАЛЬМОЛОГІЯ: АКЦЕНТ НА РАННЬОМУ ВИЯВЛЕННІ
Про роботу офтальмологічної служби району розповів головний позаштатний спеціаліст за напрямом "Офтальмологія" Роман Павлів, який наголосив на необхідності оновлення офтальмологічного обладнання та розвитку профілактичних оглядів.
- Проаналізувавши роботу офтальмологічної служби у Сарненському районі, оцінив її задовільно. Покращення матеріально-технічної бази закладів вплине на своєчасне виявлення захворювань, рівень надання офтальмологічної допомоги та зменшення показника первинної інвалідності населення і дотримання вимог НСЗУ та МОЗ України.
ПЕДІАТРІЯ ТА КАДРОВІ ВИКЛИКИ
Головний позаштатний спеціаліст департаменту за напрямом «Педіатрія» Оксана Писак окреслила стан дитячого здоров’я у Сарненському районі, а керівник Дубровицької міської лікарні Руслан Бовгиря представив інформацію про надання педіатричної допомоги дітям громади.
- Педіатрична допомога — це насамперед профілактика, раннє виявлення патологій і постійний супровід дитини від народження, — наголосив він.
Окрему увагу доповідач приділив кадровому дефіциту:
- Одним із ключових викликів сьогодні залишається потреба в медичних кадрах.
Про діяльність Рокитнівської БЛІЛ та виклики медичної системи розповів її керівник Олег Костюк.
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА НЕВІДКЛАДНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА
Про цивільний захист закладів охорони здоров’я доповів заступник директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА Костянтин Мазяр.
- У кожному закладі мають бути чітко відпрацьовані плани евакуації, а персонал повинен знати алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях, — зазначив він.
Про надання екстреної медичної допомоги в районі доповів головний позаштатний спеціаліст департаменту по напряму "Невідкладна допомога" Олег Ушкевич. Він наголосив на важливості координації між службою ЕМД та закладами охорони здоров'я Сарненського району..
Так, за словами Олега Аркадійовича, впродовж 2025 року здійснено 280 виїздів у зв’язку з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) ДТП, (у 2024 р - 277). Кількість потерпілих під час ДТП становила і 327 осіб проти 336 осіб протягом 2024 року. 263 потерпілих під час ДТП були доставлені бригадами для госпіталізації в стаціонарні ЗОЗ Сарненського району. Кількість летальних випадків під час ДТП склала 13 (2024 рік - 18 випадків). Протягом 2025 року виконано 1 успішну СЛР (впродовж 2024 року також 1).
МЕДИЧНА ОСВІТА ТА КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Питання медичної освіти та професійного розвитку висвітлили декан факультету післядипломної освіти Луганського ДМУ Ігор Коробко, керівник Рівненської медичної академії Роман Шустик та директор Рокитнівського медичного коледжу Мирослава Киркова. Усі зійшлися на думці – медична освіта сьогодні — це безперервний процес. Кадровий потенціал системи напряму залежить від доступу до сучасних знань і практичних навичок.
ГОЛОВНІ ПРІОРИТЕТИ МЕДИЦИНИ САРНЕНЩИНИ
За словами Олега Вівсянника, ключовими показниками розвитку галузі залишаються реабілітація, ендопротезування, ментальне здоров’я, запуск медичного обладнання, фінансова захищеність медиків, забезпечення житлом лікарів у сільській місцевості, робота експертних команд та виконання публічних інвестиційних проєктів.
- Фінансова захищеність медиків має бути не меншою ніж 35 тисяч гривень заробітної плати. Без підтримки кадрів і створення належних умов неможливо забезпечити стабільну роботу системи охорони здоров’я, — підкреслив Олег Вівсянник. - Усі ці напрямки — це ключові показники розвитку сучасної медицини. Від них залежить якість допомоги, довіра людей і стабільність медичної системи, — підсумував він.
Наталія АВРАМОВ
