У департаменті цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА під головуванням заступника директора департаменту Віталія Демидова відбулася робоча нарада щодо своєчасного та коректного внесення інформації про надання медичної допомоги до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), а також підвищення якості медичних послуг на «первинці». Участь у заході взяли директор Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Тетяна Кудик, представники ВООЗ, МОЗ України, НСЗУ та керівники закладів охорони здоров’я області, відповідальні за ведення медичної інформації та роботу в системі.
ЕСОЗ: ЯКІСТЬ ДАНИХ ЯК ОСНОВА ФІНАНСУВАННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Під час наради обговорили ключові аспекти заповнення електронної медичної документації, типові помилки при внесенні даних та вимоги до їхньої якості й повноти. Окрему увагу приділили взаємозв’язку між коректністю даних у ЕСОЗ і реальною якістю надання медичної допомоги. Окремо зупинилися на показниках доступності до первинної медичної допомоги з використанням геопросторового аналізу.
«Дані в електронній системі — це не лише звітність. Це відображення фактично наданої медичної допомоги. Від їх достовірності залежить як фінансування, так і можливість об’єктивно оцінити якість послуг», — наголосили в департаменті.
«Якість надання медичної допомоги та якість внесених даних мають бути синхронними. Якщо послуга надана — вона повинна бути коректно і в повному обсязі відображена в системі», — підкреслили під час наради.
За результатами зустрічі учасникам надали рекомендації щодо покращення роботи з ЕСОЗ, посилення внутрішнього контролю та підвищення якості медичних послуг у закладах охорони здоров’я.
Також було рекомендувано активізувати проведення робочих зустрічей із надавачами первинної медичної допомоги. Під час таких зустрічей пропонується здійснювати порівняльний аналіз діяльності закладів за основними напрямками роботи, визначати сильні та слабкі сторони в організації медичної допомоги.
Зокрема, акцент робиться на виявленні закладів, де показники є кращими, та тих, які потребують додаткової уваги й підтримки. Такий підхід, за словами фахівців, дозволяє більш об’єктивно оцінювати якість надання медичних послуг, своєчасно виявляти проблемні питання та впроваджувати управлінські рішення для їхнього усунення.
КАДРИ ВИРІШУЮТЬ УСЕ
Також під час обговорення наголошувалося на необхідності прогнозування попиту та потреби у сімейних лікарях на території Рівненської області. Це дозволить більш ефективно планувати кадрові ресурси, враховувати навантаження на медичні заклади та забезпечувати доступність первинної медичної допомоги для населення.
Фахівці відзначили, що системний підхід до аналізу кадрових потреб є важливим елементом розвитку мережі первинної медичної допомоги та підвищення її якості.
У департаменті наголошують, що одним із ключових чинників залучення молодих спеціалістів у медичну сферу залишається вирішення житлового питання, а також підвищення зарплати та допомога від держави у розмірі 200 000 грн., а також інші додаткові стимули за рахунок тергромад.
Саме забезпечення житлом є найбільш дієвим стимулом для випускників медичних вишів обирати роботу в громадах області та залишатися працювати на первинній ланці медицини.
У департаменті підкреслюють, що кадрове забезпечення сімейної медицини залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, адже від наявності лікарів первинної ланки залежить доступність та якість медичної допомоги для населення. Водночас триває пошук додаткових механізмів мотивації молодих лікарів, зокрема через підтримку громад, соціальні гарантії та створення належних умов праці.
МІСТОК МІЖ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ І СИСТЕМОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
На сьогодні в Україні діє Єдиний портал вакансій в сфері охорони здоров’я. За даними МОЗУ, на порталі доступні понад 9000 вакансій для медиків у понад 2500 медзакладів. Серед найбільш затребуваних спеціалістів, яких шукають на порталі - це лікарі первинної медичної допомоги – 536 вакансій. Наповнення та актуалізація порталу професій має ключове значення для ефективного планування кадрових потреб у сфері охорони здоров’я, зокрема щодо лікарів-інтернів.
Саме через цей інструмент формується більш точне розуміння реальної ситуації з підготовкою майбутніх фахівців, їхнім розподілом та подальшим працевлаштуванням у закладах охорони здоров’я. Для інтернів Єдиний портал професій є своєрідним містком між навчальним закладом і системою охорони здоров’я, який дозволяє бачити наявні вакансії, потребу регіонів та можливості для професійного старту.
НОРМАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ
Система охорони здоров’я України поступово рухається в напрямі повної цифрової інтеграції та прозорості, де ключову роль відіграє ЕСОЗ як єдина екосистема обліку та взаємодії всіх надавачів медичних послуг. У цьому контексті важливим є узгодження підходів ВООЗ, МОЗ та НСЗУ щодо забезпечення доступності медичної допомоги та охоплення всіх надавачів первинної і спеціалізованої ланки. Зокрема накази МОЗ №801 та №178 формують основу для унормування переліків послуг, положень про надавачів та механізмів їх взаємодії в межах ЕСОЗ. Це створює передумови для більш чіткого планування мережі медичних закладів та оптимізації надання медичної допомоги.
Окремим пріоритетом є оптимізація надавачів медичних послуг із дотриманням базових принципів доступності та наближеності допомоги до пацієнта. Особливо це стосується віддалених та сільських громад, де питання фізичної доступності медичних послуг залишається критичним.
У цьому контексті розглядаються пропозиції щодо запровадження фіксованих виплат для закладів первинної медичної допомоги, які працюють у важкодоступних або віддалених населених пунктах. Такий підхід дозволив би забезпечити стабільність роботи лікарів і медичних команд у громадах із низькою щільністю населення.
Важливою складовою розвитку первинної ланки є також розширення ролі медичної сестри громади — моделі, яка широко використовується у світовій практиці. Такий фахівець може забезпечувати базовий супровід пацієнтів, профілактичну роботу, моніторинг хронічних станів та комунікацію між пацієнтом і лікарем, що значно підсилює доступність медичної допомоги.
СКРИНІНГ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: НЕОБХІДНІСТЬ АКТИВІЗАЦІЇ НА МІСЦЯХ
Окремим блоком розглянули питання скринінгу раку молочної залози.
«Сьогодні показник охоплення скринінгом раку молочної залози в Україні становить близько 22%, тоді як у Рівненській області — лише 15%. Це свідчить про необхідність активізації на місцях», — підкреслили під час наради.
«Раннє виявлення — це шанс врятувати життя. Якість медичної допомоги починається з профілактики, своєчасної діагностики та належного обліку кожного випадку в ЕСОЗ», — додали учасники.
У комплексі ці підходи формують стратегічний вектор розвитку системи охорони здоров’я, спрямований на підвищення ефективності, доступності та стійкості медичної мережі.
Наталія АВРАМОВА
