Під такою назвою 20 листопада 2025 року відбулося засідання круглого столу, організованого Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Комітету Сергія Гривка. У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій та благодійних фондів. Медицину Рівненщини онлайн представляла заступник директора-начальник управління розвитку медичної допомоги департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА Тетяна МЕЛЬНИК.
Під час заходу було обговорено низку важливих питань щодо оцінювання повсякденного функціонування пацієнта. Окрему увагу було приділено викликам і проблемам, що виникають під час встановлення інвалідності, зокрема, питанням документального підтвердження, застосування критеріїв оцінювання, дотримання процедурних вимог, а також необхідності забезпечення прозорості, об’єктивності та правової визначеності у процесі ухвалення рішень відповідними органами, - розповіла Т. Мельник.
Заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич виступила з презентацією «Реформа МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». У межах виступу було наголошено на важливості спільної роботи з громадянським суспільством, яке долучалося до опрацювання моделі реформи та супроводжувало її реалізацію протягом року. Зазначено, що Україна успадкувала застарілу пострадянську систему МСЕК, яка протягом тривалого часу потребувала модернізації, а повномасштабна війна та велика кількість поранених лише підсилили необхідність трансформації. Підкреслено, що попередня система характеризувалася непрозорістю, корупційними ризиками та відсутністю єдиних підходів у регіонах. Саме тому реформа спрямована на перехід до прозорих, уніфікованих, цифровізованих процедур та на посилення спроможності медичної мережі, для чого було залучено понад 7 тисяч лікарів-практиків, що у сім разів більше, ніж працювало у попередніх структурах.
Ключові аспекти реформи:
‒ цифровізація процесу оцінювання (запроваджено автоматизований обмін між медичною та соціальною сферами, усунуто необхідність паперових справ та обхідних листів);
‒ «попереднє засліплення» як антикорупційний інструмент (пацієнт та лікарі не знають один одного до моменту оцінювання);
‒ принцип екстериторіальності (людина може обирати заклад із доступного переліку);
‒ оновлений підхід до індивідуальних програм реабілітації (охоплює не лише медичну, а й соціальну, економічну та освітню підтримку);
‒ допомога має ґрунтуватися на реальних потребах людини, а не лише на статусі інвалідності;
‒ визначено 13 підстав для направлення на оцінювання та перелік обов’язкових документів.
Також Марія Карчевич зазначила, що до позитивних змін також віднесено: єдині правила роботи; розширення можливостей для людини; пришвидшення розгляду справ; залучення практикуючих лікарів та зменшення ризиків маніпуляцій. Заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації підкреслила, що реформа продовжується, зокрема, триває доопрацювання критеріїв встановлення інвалідності, оновлення електронної системи та підготовка до впровадження повної деперсоналізації розгляду справ з 2026 року.
Цьогоріч 509 530 справ було внесено до електронної системи, 451 288 справ — розглянуто, підписано та винесено рішення. Результати розгляду:382 795 справ — встановлено статус інвалідності (84,8%), із них: 163 738 — статус встановлено вперше (42,8%), 219 046 — статус продовжено (57,2%), 23 359 справ — статус скасовано (5,18%), 19 847 справ — статус не встановлено (4,4%), 25 287 справ — не стосувалося інвалідності (5,6%).
Повторні огляди — 254 650 випадків:
• 219 046 — статус інвалідності підтверджено або повторно встановлено (86%)
• 16 724 — встановлено вищу групу інвалідності (6,6%)
• 24 974 — знижено групу інвалідності (9,8%)
Найчастіші діагностичні групи (за МКХ-10):
Хвороби системи кровообігу — 81 712
Новоутворення — 61 200
Хвороби кістково-м’язової системи— 75 232
Хвороби нервової системи — 54 618
Травми, отруєння, інші наслідки зовнішніх причин — 41 585
Ендокринні захворювання, розлади харчування — 23 780
Хвороби ока та придаткового апарата — 26 768
Розлади психіки та поведінки — 20 645
Отже, засідання круглого столу стало важливою складовою обговорення актуальних викликів та проблематики у сфері оцінювання повсякденного функціонування, зокрема питань, пов’язаних із шляхом пацієнта для встановлення інвалідності.
