ДЕПАРТАМЕНТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

6 червня 2023 року в Рівному зусиллями Рівненська обласна державна адміністрація, Департамент цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДА і громадської організації “Життя” відбулося засідання круглого столу. Участь у ньому взяли Олена Гандзюк, заступник директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА; Юрій Білик, голова постійної комісії Рівненської обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства; Роман Сафонов, генеральний директор Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗУ; Nataliya Fesovets, регіональний координатор Україно-швейцарський проєкт Діємо для здоров‘я; фахівці Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка РОР Лариса Верещук та Олександр Погребняк; керівники центрів ПМСД, сімейні лікарі та фахівці інших профілів.

НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВА КОНСОЛІДАЦІЯ ЗУСИЛЬ ФАХІВЦІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВСІХ РІВНІВ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ІНШИХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН

Як зазначила Олена Гандзюк, головною метою заходу є активізація роботи у Рівненській області із запобігання та зниження поширеності поведінкових факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань шляхом консолідації зусиль фахівців закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання медичної допомоги та інших зацікавлених сторін. Адже запобігати серцево-судинним хворобам легше та дешевше, ніж лікувати.

- Неінфекційні захворювання (НІЗ) є причиною 91% загальної смертності в Україні та впливають на рівень середньої тривалості життя у нашій державі, який становить 72 роки — у середньому 66,3 року в чоловіків та 76,3 року в жінок. Найпоширенішими серед НІЗ є серцево-судинні захворювання (ССЗ) — саме вони є причиною 65-67%усіх смертей в Україні. Серед ССЗ, що спричиняють смерті, зокрема й передчасні, найпоширенішою є ішемічна хвороба серця — близько 7 із 10 смертей від причин цього класу і майже 2/3 смертей від ССЗ в інтервалі віку від 30 до 70 років. Кожен п’ятий випадок смерті спричинений цереброваскулярними хворобами (ЦВХ).

Поведінковими факторами ризику ССЗ є тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та недостатня фізична активність. А на сьогодні уся країна перебуває у стресі, тому відновлення ментального здоров’я виходить на передній план. Тому ми наполегливо працюємо над тим, щоб стимулювати населення до здорового способу життя — регулярно проводимо заходи для популяризації фізичної активності.

Про результати комплексних досліджень обізнаності, ставлення та поведінки населення щодо НІЗ в Україні, проведених у 2019-2022 роках розповіла Катерина Римаренко, координатор з питань політики проєкту “Діємо для здоров’я”. Вона зазначила, що дослідження виявило досить високу поширеність цих факторів ризику серед українців. Так, у 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну, близько 55,6% — активними споживачами алкоголю, а кожна п’ята особа з опитаних вживала шість і більше доз алкоголю за один раз. Також українці вживали втричі менше від рекомендованої кількості овочів та фруктів (рекомендація ВООЗ — 400 грамів на добу), а середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищувало рекомендовану норму (5 г), тоді як лише 13% опитаних споживали сіль у межах норми.

- Як свідчить дослідження KAPB-2022, лікарі первинної медичної допомоги відіграють все важливішу роль щодо запобігання НІЗ, а очікування від них як чинника, який спонукатиме до підтримки здорового способу життя, невпинно зростають. Так, протягом 2022 року сімейного лікаря відвідали 67% опитаних, тоді як у 2021 році цей показник сягав 55%. Зважаючи на зростання авторитетності сімейних лікарів, виникає необхідність надання лікарями фахових консультацій стосовно факторів ризику ССЗ, а також використання шкали SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation), що дозволяє дієво здійснити стратифікацію пацієнтів за рівнем ризику розвитку ССЗ, - підсумувала Катерина Римаренко.

Дослідження обізнаності, ставлення та поведінки щодо неінфекційних захворювань в Україні, проведене у 2022 році, вказало на недостатню обізнаність населення про фактори ризику ССЗ. Так, найбільш згадуваною причиною розвитку ССЗ є стрес — цю причину назвали 48% опитаних. Далі за частотою згадування йдуть нездорове харчування (40%), тютюнопаління (31%), малорухливий спосіб життя (28%) і вживання алкоголю (24%). Разом з цим, респонденти повідомили, що головними чинниками мотивації пройти обстеження щодо ССЗ є рекомендації й підтримка родини, проведення оглядів на робочому місці, нагадування від сімейного лікаря, а не самостійне рішення пацієнта.

- Щоб зменшити кількість випадків ССЗ, Рівненська ОДА затвердила Стратегію боротьби проти тютюну на 2021-2025 роки як одного з ключових поведінкових факторів ризику. Разом з цим аналітичний звіт “Покращення показників з неінфекційних захворювань: бар’єри та можливості системи охорони здоров’я в Україні” демонструє ширший перелік міжсекторних рекомендацій для уповноважених органів, які допоможуть знизити поширеність поведінкових факторів ризику ССЗ, - зазначила Наталія Фесовець, регіональний координатор Українсько-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”. Вона ознайомила учасників засідання круглого столу з результатами цього аналітичного звіту.

- Серцево-судинні захворювання — це передусім відображення ставлення людей до харчування, фізичної активності та шкідливих залежностей. Коли людина усвідомить, що здоровий збалансований раціон, відмова від тютюну й алкоголю та достатня фізична активність справді збільшують тривалість життя, вона буде готова змінити свої звички на більш здорові, — наголосила Наталія Фесовець.

СІМЕЙНІ ЛІКАРІ МАЮТЬ САМОСТІЙНО ІНІЦІЮВАТИ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ ПОВЕДІНКОВИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ССЗ

Про роль фахівців первинної ланки медичної допомоги у профілактиці факторів ризику ССЗ розповів Микола Долик, заступник головного лікаря з медобслуговування населення КНП "ЦПМСД "Ювілейний" Рівненської міської ради.

- Своєчасне виявлення ССЗ в осіб, які мають високий ризик, сприяє зниженню загальної смертності від ССЗ. Тому важливо, щоб лікарі первинної ланки в обов’язковому порядку консультували пацієнтів щодо профілактики ССЗ. Це означає, що існує необхідність підвищення компетенцій сімейних лікарів у питаннях консультування щодо запобігання поведінкових факторів ризику ССЗ.

РОЛЬ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ВИЯВЛЕННІ ТА ЗАПОБІГАННІ РИЗИКОВИМ ФАКТОРАМ Є ВИЗНАЧАЛЬНОЮ

У 2023 р. зусиллями громадськості у партнерстві з Центром громадського здоров’я МОЗ України та за підтримки Українсько-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я” відбудеться інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності населення, зокрема чоловіків середнього віку, щодо факторів ризику ССЗ та поширення здорових моделей поведінки. Задля якнайвищої ефективності кампанії важливо досягнути плідної співпраці між державними органами, закладами первинної медичної допомоги та громадськістю.

За підсумками обговорення підходів до запобігання поведінковим факторам ризику розвитку серцево-судинних захворювань учасники круглого столу підтримали резолюцію, де визнають, що роль первинної медичної допомоги у виявленні та запобіганні ризиковим факторам є визначальною. А ментальне здоров’я, здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих залежностей суттєво знижують ризик виникнення, розвитку та наслідків прогресування ССЗ. Сімейні лікарі, своєю чергою, мають самостійно ініціювати консультування пацієнтів для зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань.

Наталія АВРАМОВA