Україна переживає складні часи, пов’язані з війною. Це поставило питання перед службою крові України про те, як забезпечувати достатню кількість крові та її компонентів для поранених і хворих, що потребують трансфузії крові. В умовах постійних ризиків порушення транспортних маршрутів та ускладнення або неможливості заготівлі крові в регіонах, де ведуться активні бойові дії, при МОЗ України створено штаб, який здійснює оперативне керівництво закладами системи крові України. Він щодня контролює запаси компонентів крові (зокрема, це стосується еритроцитів, які мають обмежений термін зберігання) у регіональних Центрах, ставить певні завдання щодо їхньої заготівлі, розподілу та створення невичерпного запасу.
Як розповіла директорка КП “Рівненський обласний центр служби крові” РОР Ліна Михальчук, під час війни в очолюваному нею закладі було залучено додаткові ресурси, впроваджено нові методи збору та обробки крові, щоб забезпечити достатню кількість безпечних компонентів крові для потреб лікувальних закладів і безпосередньо в зоні бойових дій. Зокрема, було запроваджено додаткові програми зі збору крові та її компонентів, а саме програми виїзних бригад та доставки донорів з віддалених куточків області. Також було проведено заходи з підвищення обізнаності населення щодо важливості донорства крові та поширення інформації про те, як можна стати донором.
– У порівнянні з минулими роками у нас вдвічі зросла потреба в компонентах крові, – каже Ліна Михальчук. – Завдяки соціальній відповідальності українців та активній співпраці як з окремими людьми, які бажають стати донорами, так і з організованими колективами, місцевими медичними закладами, різними підприємствами, благодійними організаціями та територіальними громадами, а також професійній та відданій праці колективу Центру, нам вдається виконувати всі поставлені завдання.
Звісно, в перші дні війни, коли ще не було повного розуміння ситуації й у нас був великий наплив донорів (приходило по 200-300 осіб на день), ми працювали практично цілодобово, щоб забрати і, головне, переробити донорську кров та отримати компоненти крові. Та зараз ми вже налагодили звичний режим роботи, маємо чітке планування, відповідно до якого організовуємо прихід наших донорів на певні дні.
До речі, робота Центру не припиняється навіть під час повітряних тривог. Нещодавно заклад отримав нові донорські крісла, придбанні за сприяння департаменту ЦЗ та ОЗН ОДА, і в укритті закладу обладнали кімнати для забору донорської крові. Звісно, там весь процес відбувається значно повільніше, адже не все обладнання можна розмістити в таких умовах.
Водночас, попри складну військову та економічну ситуацію в країні, КП “Рівненський обласний центр служби крові” РОР продовжує запроваджувати сучасні медичні технології. Так, торік тут запровадили новий метод тестування – ПЛР-діагностику, який дозволяє з більшою ефективністю виявляти інфекційні агенти та зменшити тривалість карантинізації плазми з півроку до трьох місяців.
Також від січня цього року в закладі практикують нову методику вірус-інактивації тромбоцитів і плазми, яка дозволяє скоротити процес карантинізації плазми. Це стало можливим завдяки дорогому обладнанню, яке віднедавна з’явилося у закладі.
– Застосування методів інактивації інфекційних агентів у компонентах крові збільшує безпеку компонентів при трансфузіях, – розповідає медичний директор КП “Рівненський обласний центр служби крові” РОР Іван Рябченко. – В основі цього методу лежить фотодинамічна реакція (фотосенсибілізатор — рибофлавін). Рибофлавін — це речовина, що абсорбує видиме світло та ультрафіолет і не потребує видалення з компонента після його інактивації. У фотодинамічній реакції інфекційні агенти інактивуються за допомогою вільних кисневих радикалів, які утворюють незворотні ковалентні зв’язки з нуклеїновими кислотами інфекційних агентів і унеможливлюють їхнє подальше розмноження. Для активації фотосенсибілізатора використовується ультрафіолетове світло. Даний процес є безпечним для реципієнта.
Метод інактивації інфекційних агентів у компонентах крові зменшує ризик передачі відомих інфекційних агентів. Плазма, яка пройшла інактивацію, може використовуватися без процесу карантинізації разом з еритроцитвмісними компонентами отриманих від одного донора.
Отже, у лікувальних закладів області є можливість отримати безпечні сучасні компоненти крові для зменшення ризиків та підвищення ефективності лікування.
Детальну інформацію можна отримати в КП “Рівненський обласний центр служби крові” РОР або за телефоном:
(0362) 63-68-90.
Дана РОМАНЮК
