ІНСУЛЬТНІ ЦЕНТРИ, КЛІНІЧНИЙ МАРШРУТ ПАЦІЄНТА,НАЯВНІСТЬ КТ: МЕДИЦИНА КРАЮ МОБІЛІЗУВАЛАСЬ У БОРОТЬБІ З ІНСУЛЬТОМ
Наприкінці жовтня спільнота відзначила Всесвітній день боротьби з інсультом.
Важливість боротьби з цим захворюванням набула неабиякого значення. Адже ГМІ є однією з головних причин смертності не лише у нашій державі, а й у всьому світі.
Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу. Як наслідок - пошкодження частини головного мозку. Розвиток інсульту можуть супроводжувати симптоми, що виникають раптово. Запам’ятати їх можна за абревіатурою МОЗОК-Час.
● М (Мовлення) - попросіть людину повторити просте речення та виконати просту команду. При інсульті вимова буде нерозбірливою, плутаною або людина не буде розуміти команду, яку ви попросили її виконати.
● О (Обличчя) - одна сторона обличчя зазнає візуальних змін (наприклад, обвисає). Попросіть людину посміхнутися. Якщо у неї інсульт, вона не зможе цього зробити або посмішка буде несиметричною.
● З (Запаморочення) - поява скарги на раптове головокружіння, хиткість ходи, втрата рівноваги, втрата координації рухів .
● О (Очі) - у людини раптово погіршився зір.
● К (Кінцівки) - слабкість або оніміння.
Час – якщо ви помітили один із цих симптомів, – терміново викликайте швидку.
Детально обговорити головні причини виникнення хвороби;
симптоми розвитку інсульту; дізнатись статистику викликів з підозрою на гострий мозковий інсульт; чи змінилось “часове вікно” від появи перших ознак хвороби та наскільки від цього залежить ефективність лікування; як надають високоспеціалізовану кваліфіковану допомогу жителям області в гострий період мозкового інсульту; чому люди невчасно звертаються до лікаря та чому є відмови від госпіталізації; як працює Програма медичних гарантій під час війни . Звернути увагу на профілактику зниження ризику виникнення інсульту. Ці та інші питання було обговорено під час пресконференції у профільному Департаменті.
Олег Вівсянник,
директор Департаменту ЦЗ та ОЗ населення РОДА, кандидат наук з державного управління
Для надання допомоги хворим з гострим порушенням мозкового кровообігу в області є 8 центрів. Зокрема, у Дубенській міській лікарні, РЦМЛ, РОКЛ імені Юрія Семенюка, Березнівській ЦМЛ, Володимирецькій, Рокитнівській, Вараській БЛІЛ та Сарненській ЦРЛ. Вони становлять єдину цілісну систему, починаючи з первинки ,також спеціалізовані заклади охорони здоров’я, відповідні центри, екстренка та ЗОЗ, де є реабілітація. Ми маємо весь комплекс для надання якісної меддопомоги. На сьогодні у цьому напрямі галузь охорони здоров’я працює злагоджено.
Проте є низка завдань, що стосуються маршруту пацієнта , вчасної та якісної госпіталізації та надання меддопомоги. На Рівненщині є серйозні проблеми з логістикою доставки пацієнта. Це, насамперед, стосується північних районів, де погані дороги. Перебуваючи у стані війни, ми не зможемо швидко справитися з цим.
Треба пам’ятати, що є планова медична допомога за направленням сімейного лікаря. Пацієнт може обрати собі лікувальний заклад, лікуючого лікаря.
Є невідкладна медична допомога, за наказом МОЗ розроблено маршрути пацієнтів. У цьому випадку пацієнт не обирає заклад. Екстренка діє відповідно до встановленого маршруту. Так само і сімейний лікар скеровує до того закладу, який є за маршрутом пацієнта. Це те, про що в першу чергу повинен знати пацієнт.
Чи можна пройти самостійно КТ ? На вимогу пацієнта ці послуги платні. Держава гарантує спектр послуг, що затверджені у відповідному пакеті меддопомоги за направленням сімейного лікаря. Водночас КТ забезпечені всі БЛІЛ. Це є головною передумовою укладання договору лікарень із НСЗУ. Найближчим часом ми отримаємо ще 2 нових КТ.
До пацієнта таке звернення: вести здоровий спосіб життя, мати договір із лікарем первинки.
Олег Ушкевич, заступник директора центру з оперативної роботи, медицини катастроф та ЦЗН КП “Обласний центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф”РОР
Спочатку простежимо кількість звернень на Єдину оперативну диспетчерську службу (ЄОДС) екстреної меддопомоги жителів області з підозрою на гострий мозковий інсульт (ГМІ). Упродовж 10 місяців цього року кількість звернень та виїздів бригад швидкої меддопомоги з приводу підозри на ГМІ зросла на 383 випадки. На 406 випадків зросла кількість госпіталізованих хворих з підозрою на ГМІ упродовж цього року.
Майже на 7% більше госпіталізовано хворих в інсультні центри у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Тобто у ті заклади, що мають підписаний пакет з НСЗУ. Для порівняння: за 10 місяців 2021 року відсоток госпіталізації хворих з підозрою на ГМІ в інсультні центри був 79,3, а зріс до 86, 23 %.
У нас є чітка система організації надання екстреної меддопомоги, створено 8 інсультних центрів з НСЗУ. Вагому роль відіграє контроль над цим важливим питанням з боку Департаменту ЦЗ та ОЗ населення РОДА.
До слова, кілька місяців тому була виробнича нарада у профільному Департаменті , де ми розглядали стан виконання маршрутів пацієнтів хворих на інфаркти та інсульти , зокрема, у Дубенському районі. Тоді було зроблено відповідні висновки, що дало позитивний результат.
Отож, на 109 випадків у цьому році знизилась кількість госпіталізації хворих у ті лікувально – профілактичні заклади, що не мають інсультного пакету. З 493 до 384 випадки.
У недавньому виступі Міністра охорони здоров’я України прозвучало, що у багатьох областях госпіталізують пацієнтів з підозрою на ГМІ у найближчий заклад, де немає інсультного пакету. Звісно, що там не можуть надати необхідний пакет меддопомоги. У нашій області цю ситуацію контролюють.
Зріс відсоток госпіталізації хворих, яких доставляють упродовж часового вікна 4.5 години. У 2021 році від кількості госпіталізованих було доставлено в ІЦ упродовж 4,5 годин 55,7 % . Тобто це відбулось у межах “терапевтичного вікна “, що дозволило провести системний тромболізис та врятувати велику кількість нейронів кори головного мозку. У цьому році ця цифра зросла до 64,1 %.
Дещо знизився відсоток госпіталізації хворих у термін 24 години з моменту захворювання. Було 10, 27% у минулому році та до майже 8% у цьому році.
Кількість тромболітичних терапій. У 2021 році за 10 місяців у Рівненській області було виконано 122 тромболізиси. Тобто введення тромболітиків з метою розчинення тромбів. Це становить 5,11 % від числа госпіталізованих пацієнтів. Це і є показником ефективності та якості надання меддопомоги пацієнтам із ГМІ. Співвідношення кількості тромболізисів до числа госпіталізованих. В області за минулий рік було 5, 11 %. У 2022 році виконано у ІЦ 192 тромболізиси . Це становить 6,88 %. За словами Міністра, цей показник повинен бути не менше 15 %.
Я би хотів наголосити та звернути увагу сімейних лікарів, іншим вузьких спеціалістів, які мають контакти з такими пацієнтами аби вони пояснювали , що навіть в період війни держава бере на себе зобов’язання щодо фінансування надання екстреної медичної допомоги хворим з ГМІ.
Бо подекуди пацієнти переживають через відсутність фінансів та інколи не погоджуються на госпіталізацію.
Інсульт ‘’помолодшав’’. І це не може не турбувати лікарів. Так в інсультному центрі РОКЛ імені Юрія Скеменюка наймолодшій пацієнтці було 22 роки.
Олександр Погребняк, завідувач обласного інсультного центру Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка
У Департаменті ЦЗ та ОЗ населення РОДА під керівництвом директора Олега Вівсянника та за участі заступника директора центру екстреної меддопомоги Олега Ушкевича, було розроблено маршрут пацієнта. Тобто бригади екстреної меддопомоги при підозрі на ГМІ одразу знають куди має бути доправлений пацієнт незалежно від місця реєстрації. Тобто це можуть бути жителі будь – яких районів, областей, країн. Не важливо. Пацієнтів довозять до центрів , законтрактованих НСЗУ для надання меддопомоги при ГМІ. Маю на увазі пакет за Програмою медичних гарантій (ПМГ) на 2022 р. за напрямом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах».
За весь минулий рік ми пролікували 690 пацієнтів, а за 9 місяців цього року – майже 650 осіб. Відчувається значний ріст пацієнтів з ГМІ. Це пов’язано із стресами, війною, відсутність адекватної профілактики, інколи байдуже ставлення до власного здоров’я.
Що стосується тромболітичної терапії, то за весь минулий рік цей процес здійснили у 45 випадках , за 9 місяців цього року – у 70 – ти випадках. Пояснюю це тим, що населення стало обізнанішим як дати раду при інсульті; екстрена меддопомога знає як діяти та у нас працює цілодобовий телефон. Коли на нього телефонують, ми відразу спілкуємося та вирішуємо як краще допомогти людині.
Пацієнта доправляють до нашого центру і лікарі визначають як краще допомогти людині. Ми намагаємось якомога швидко надавати допомогу.
Хочу відзначити, що обласна лікарня та наш центр єдині в області , де надають повний спектр послуг щодо лікування інсультів. Застосовуємо методи ендоваскулярного лікування, спрямованого на відновлення прохідності судин. Закриття аневризми головного мозку теж робимо цим методом та відкритим способом. Є вже кілька випадків, де нам вдалося це зробити.
У нашій лікарні, теж єдиній в області, працює найновітніший КТ. Тут проводять комп’ютерну томографію та КТ – ангіографію. На ньому обстежують судини головного мозку. За допомогою методики перфузії досліджують будь-які відхиленя від норми в головному мозку людини.
Це дає можливість розширити межі “терапевтичного вікна” від 4,5 до 9 годин.
Сергій Усатов,
завідувач хірургічною кафедрою №1 ДЗ “ЛДМУ”, нейрохірург, доктор медичних наук, заслужений лікар України, професор
Інсульт – це надзвичайно страшна патологія.
Шкідливі звички, асоціальний спосіб життя, знижена рухова активність, наднапружена робота, стресовий фон, генетичні фактори, несприятлива екологія. Все це сприяє розвитку захворювання. Інсульт – це результат підвищеного тиску. Не контрольоване, не ліковане підвищення тиску – ось головні чинники захворювання.
Ось перед вами нейрохірург, що зробив не одну тисячу операцій. І якому набридло робити ці операції. Чому ? Тому що це згодом супроводжується важким станом, інвалідизацією. До того ж такі операції дороговартісні для держави.
Я звертаюся до всіх:”Стежте за своїм тиском”. За це я агітував на телебаченні, коли працював на Луганщині.
Переконаний, що більшість людей не знає який у них тиск.
Треба мати тонометр, вранці та увечері визначати цю фізичну величину.
Алла Сищук
