БУДНІ ВАРАСЬКОЇ МЕДИЦИНИ: СЬОГОДНІ ТА ЗАВТРА
Додатковий поділ мережі закладів охорони здоров’я на госпітальні кластери презентував у Вараші директор Департаменту ЦЗ та ОЗ населення РОДА Олег Вівсянник.
Закон України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності медичної та реабілітаційної допомоги у період дії воєнного стану” вже підписаний Президентом України та набрав чинності.
Отож, стартувала інфраструктурна реформа галузі охорони здоров’я. Тепер госпітальний округ поділятиметься на госпітальні кластери. У їх межах відбуватиметься комплексний доступ населення до стаціонарної медичної допомоги.
ЗОЗ,що об’єднані в один госпітальний округ, будуть поділені на надкластерні, кластерні , загальні лікарні. Бо ж поділ лікарень за адміністративним принципом, а саме: міські, районні, обласні – це наслідок ще старої системи медицини.
Основна мета створення та функціонування госпітальних кластерів – це реалізація права кожного громадянина України на доступ до якісної, та безоплатної медичної допомоги, гарантованої Конституцією України.
Під час поділу на госпітальні кластери було враховано межі адміністративно-територіальних одиниць; стан доріг; чисельність населення та демографічні показники; оптимальні клінічні маршрути тощо.
До слова, як зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, новий підхід також передбачає, що медичні заклади будуть забезпечені обладнанням, відповідно до свого рівня в госпітальному окрузі. “Не має бути ситуацій, коли в загальну лікарню, встановлюють дорогий ангіограф, якому місце в кластерному закладі. Тому що в загальній лікарні його вмикають раз на тиждень, а то й на місяць, а він повинен працювати 24/7. Ми повинні постійно покращувати якість послуг, які надаються людям, й ефективно використовувати наявні ресурси”,- резюмував Міністр охорони здоров'я.
На практиці це виглядатиме приблизно так. Карета ‘’швидкої” доставлятиме пацієнта вже не до найближчого лікувального закладу, а саме до того, де зможуть надати адекватну медичну допомогу. Скажімо, якщо пацієнта з інсультом доставлять до лікувального закладу з інсультним блоком, то шанси на його життя зростуть в рази, аніж просто до неврології.
За словами очільника Департаменту, ймовірно, що Вараська багатопрофільна лікарня, де й відбулася зустріч з медперсоналом територіальної громади, належатиме до кластерної . Всі кластерні лікарні будуть забезпечені КТ. МОЗ активно працює над цим у співпраці із міжнародними організаціями. У реформі передбачено, що у кластерному медзакладі пацієнт зможе отримати медичні послуги при найпоширеніших хворобах.
Бо ж, скажімо, на прикладі КНП “ Вараська багатопрофільна лікарня” ВМР ця проблема відчутна. КТ не вистачає для пацієнтів відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Хоча анестезіологічна служба у закладі забезпечує надання допомоги у повному об'ємі. Функціонує 3 ліжка інтенсивної терапії, а шість лікарів - анестезіологів забезпечують цілодобову службу.
Олег Вівсянник звернувся до представників тергромад, міської влади, аби співпрацювати так, щоб ЗОЗ мали можливість та ресурс для надання якісної медичної допомоги. А пацієнти отримали надію, що медична допомога буде їм надана вчасно та якісно. Тому очільник Департаменту вислухав звіти керівників КНП “ Вараська багатопрофільна лікарня” ВМР та КНП “ Вараський ЦПМД”ВМР, зокрема, про фінансову спроможність закладів.
Тетяна Латишенко, директор КНП “ Вараська багатопрофільна лікарня” ВМР
Поліклініка, стаціонар на 220 ліжок, лікувально-діагностичні підрозділи та здоровпункт ВП “РАЕС” становлять кістяк КНП “ Вараська багатопрофільна лікарня” ВМР. Це багатопрофільний лікувальний заклад, у якому надають цілодобову ургентну та планову допомогу дорослим та дітям Вараської міської територіальної громади .
Тут укладено договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій за наступними 18 – ма пакетами медичних гарантій.
Понад 56 млн. грн. надходження від НСЗУ за 7 місяців. У порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшено кількість пологів. Стовідсоткової завантаженості лікарня немає.
У лікарні побудовано ПЛР – лабораторію, є киснева станція.
Онколога, нейрохірурга, хірургів не вистачає.
Олег Вівсянник зазначив, що у воєнний час працюємо так, що переважно надаємо меддопомогу за невідкладними показами та значно обмежуємо планові госпіталізації. Тому величезне навантаження припадає на первинку. І тут необхідна синергія комунальних ЗОЗ та закладів приватної форми власності.
Водночас принципово стоїть питання фінансової спроможності ЛПЗ. Медичні працівники повинні мати відповідні умови праці та мотивацію до неї. Президент України підписав низку відповідних документів, де було зобов’язано оплачувати зарплату медпрацівникам 20 – 13 тис. грн.
“Як мені відомо, ці норми виконують. Але чи виконують інші норми, як от – закупівля лікарських середників, виробів медичного призначення, медобладнання, харчування пацієнтів ?” – звернувся очільник Департаменту до присутніх.
Основні джерела надходжень у лікарні є виплати за договорами про медичне обслуговування населення. Вони становлять 67%. Також є надходження коштів з місцевого бюджету в рамках цільових програм та шляхом надання фінансової підтримки. Це становить 23%. Додатковими джерелами доходів є надходження від фізичних та юридичних осіб, від страхових компаній за надання медпослуг тощо.
П’ять автомобілів швидкої допомоги передано на потреби ЗСУ. На обліку перебуває два автомобілі швидкої допомоги.
У Вараській багатопрофільній лікарні закуплено аж 23 позиції різноманітного медичного обладнання. Чимало обладнання отримано завдяки розподілу Департаменту ЦЗ та ОЗ населення РОДА.
Чималу частку від надходжень використано у лікарні у першому півріччі цього року на медикаменти, перев’язувальні матеріали та продукти харчування для пацієнтів.
Обласний терапевт Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА, медичний директор з терапії КП «РОКЛ ім.Ю.Семенюка» РОР Лариса Верещук, котра проінспектувала надання меддопомоги пацієнтам терапевтичного профілю зазначила, що у лікарні за останні роки закуплено достатньо новітнього обладнання. Окрім того, відкрито відділення гемодіалізу для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Тому вже 10- ом хворим не потрібно їхати до Рівного чи Сарн. Якісну медичну допомогу вони отримають на місці.
Лариса Верещук відзначила, що у Вараші на високому рівні надають меддопомогу при мозковому інсульті. А, як відомо, медична допомога при інсульті оплачується за підвищеним тарифом, який залежить від обсягу наданої допомоги. Під час робочої наради директор Департаменту розповів, що НСЗУ відкриває додаткові оголошення за декількома напрямами Програми медичних гарантій 2022.
Це стосується чотирьох пріоритетних послуг:
- медичні послуги при гострому інфаркті міокарда;
- медичні послуги при гострому мозковому інсульті;
- медична допомога при пологах;
- медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках.
Укласти договори за цими напрямами зможуть заклади, де виконують вимогу щодо мінімальної кількості наданих послуг. Це поліпшить доступність медичної допомоги для пацієнтів, а медзакладам додасться коштів.
У лікарні працює мобільна медична паліативна допомога дорослим та дітям. Тож необхідно ще попрацювати над відкриттям паліативного пакету у стаціонарі. Це забезпечить як якісну допомогу, так і надходження додаткових коштів.
У Вараській багатопрофільній лікарні чекають на працевлаштування нових хірургів, бо є мобілізовані до ЗСУ. Це дасть змогу розширити діапазон хірургічних втручань, уникнути організаційних труднощів у наданні меддопомоги. Так за півроку виконано 462 операції. Тоді як за відповідний період минулого року було виконано 670 оперативних втручань.
“Якщо виникає проблема з наявністю хірургів, то треба звертатись до Департаменту ЦЗ та ОЗ населення РОДА. Неодноразово ми спільно допомагали та відправляли медичні кадри з хірургії, травматології у різні лікарні області,”- зауважила Лариса Верещук.
А ще у Вараші воліють покращити матеріально-технічну базу, закупити ректороманоскоп, УЗД- апарат, фіброгастроскоп, інструментарій, цистоскоп, оновити лапароскопічне обладнання. Вважають за необхідне удосконалювати малоінвазивні технології в хірургії та урології. Загалом тут необхідно розширити діапазон хірургічних втручань за рахунок впровадження нових технологій при забезпечені високотехнологічним обладнанням.
Щодо роботи акушерсько-гінекологічного відділення за 8 місяців цього року, то робота відділення скерована на надання висококваліфікованої допомоги вагітним, породіллям, новонародженим, а також гінекологічним хворим в умовах карантину на COVID-19 та військового стану. Амбулаторний прийом тут відбувається у дві зміни. Медперсонал надає допомогу вагітним, гінекологічним хворим, проводить медогляди працівників, які влаштовуються на роботу основного підприємства.
Робота акушерсько-гінекологічного відділення триває 24/7. Тут чергують лікар акушер-гінеколог, та середній медперсонал. На обліку перебуває 178 вагітних жінок. Переїхали за кордон 26 вагітні. У Вараші народили немовлят 19 жінок, котрі є внутрішньо переміщеними особами.
Загалом присутні під час наради дійшли висновку, що необхідно попрацювати над впровадженням нових пакетів медпослуг, зокрема, з реабілітації, аби застосувати у наступному році. Цим питанням зацікавився особисто міський голова Вараша Олександр Мензул. На його думку, необхідно детально обговорити як отримати реабілітаційний пакет та що для цього треба зробити у Вараській БЛ. Тут чекає на реконструкцію приймально – діагностичне відділення.
За словами директора КНП “ Вараський ЦПМД” ВМР Жанни Мирончук, до 3 млн. грн. щомісяця отримують надходжень від НСЗУ за укладені декларації. У Центрі є два пакети від НСЗУ. Тут мають 41409 підписаних декларацій між пацієнтами та лікарями первинки.
КНП “Вараський ЦПМСД” Вараської міської ради має на території обслуговування 13076 дітей. З них 361 немовля. Надають медичну допомогу дітям 12 лікарів-педіатрів, 15 лікарів- загальної практики сімейної медицини. В амбулаторії медична допомога дітям надається згідно локальних протоколів діагностики та лікування хвороб у дітей за основними нозологічними одиницями. Це сформовано на основі протоколів інтегрованого ведення хвороб дитячого віку, розроблених Міністерством охорони здоров’я України. Наразі переглядають протокол з діагностики та лікуванню бронхіальної астми, туберкульозу, пневмонії. Розроблено маршрути пацієнтів.В Центрі запроваджено розмежування потоку пацієнтів.
У ЦПМСД активно пропагують грудне вигодовування. Серед дітей до 3 місяців на грудному вигодовуванні перебуває 70% .
Водночас гострою проблемою підприємства є недостатність приміщень для надання медичних послуг жителям громади. На балансі підприємства перебуває приміщення, що належить територіальній громаді. На першому поверсі розміщена адміністрація підприємства, кабінет лікаря та підсобне приміщення. Проте воно не пристосоване для прийому пацієнтів.
Тому підприємство змушене винаймати приміщення у Вараській багатопрофільній лікарні для медичного персоналу ЦПМСД.
Під час робочої поїздки представники Департаменту ЦЗ та ОЗ населення РОДА оглянули кабінети ЦПМСД. Вони розташовані у різних частинах будівлі, що створює певні незручності. Та й саме приміщення потребує ремонту.
Міський голова Вараша Олександр Мензул пообіцяв розглянути варіанти та посприяти у вирішенні цієї проблеми.
Під час засідання до директора Департаменту звернулася керівник амбулаторії села Заболоття про необхідність ремонту закладу. Там протікає дах, відпадає частина фасаду. А найголовніше – ніде розмістити людей під час повітряної тривоги.
Загалом кілька лікувальних закладів потребують капітального ремонту з дотриманням вимог щодо інклюзивності, а саме:
-першочерговий капітальний ремонт необхідно провести в Мульчицькій та Сопачівській амбулаторіях загальної практики сімейної медицини;
-капітальний ремонт ФАПів с. Рудка, с.Озерці, с.Уріччя;
-капітальний ремонт Заболоттівської АЗПСМ. ФАП с.Березина взагалі перебуває в аварійному стані.
Було прохання посприяти у рекламуванні вакцинопрофілактики. Лікарі намагаються переконувати, наводити аргументи та факти щодо необхідності щеплень. Однак, як прозвучало перед присутніми, у деяких людей релігійна складова переважає критичне мислення.
Директор Департаменту ЦЗ та ОЗ населення Олег Вівсянник зазначив, що , оскільки ми входимо в осінній період (безумовно, в місті енергетиків не повинно бути проблем з електропостачанням),однак є мережа первинних закладів, тому треба забезпечити їх безперебійне функціонування.
“Треба звертати увагу на мережу ЗОЗ, на первинну медико – санітарну допомогу. Тому ми повинні так працювати, щоб кожен з нас мав чітко визначені функціональні обов’язки та знав, що робити у критичній ситуації. Вперше спостерігаю таку увагу від депутатів та влади до проблем медицини. Ми хочемо комунікувати і бути підзвітними перед медичним товариством, налагодити контакти, бути візійним один перед одним, мати можливість обговорити нагальні проблеми. Адже найголовніший наш ресурс – це медичні працівники ”,- наголосив Олег Вівсянник.
Алла Сищук
