І ще раз про загадкове Вітиліго. Найвідоміший хворий на вітиліго – американський співак Майкл Джо́зеф Дже́ксон.

Вікторія Миронюк лікарка стаціонарного відділення КП «РОШВД» РОРNoneNone

 

 

Літо. Пляж. Сонце. Багато х то аби пережити спеку, покупатись та засмагнути вирушають до водойм. При цьому чимало людей страждають на таке захворювання як вітиліго.

Що це за захворювання і чи можна його показувати сонцю – і нашому інтерв’ю.

ВІТІЛІГО - це один з різновидів захворювання шкірних покривів у хронічній формі та невідомій етіології.  На тлі руйнування меланіну в організмі зменшується кількість меланоцитів, дерма втрачає свою природну пігментацію, і в результаті на окремих ділянках шкіри з'являються білі плями. Експерти вважають, що порушення процесів меланогенезу та зниження в організмі меланоцитів пов'язане з аутоімунними механізмами.  У середньому вітіліго зустрічається у 0,5-2% людей від загальної кількості населення, причому поширеність цього захворювання однакова як у дорослих, так і у дітей.

Дізнатись більше про це маловідоме захворювання ми вирішили  із лікаркою стаціонарного відділення КП «РОШВД» РОР, лікарем -  дерматовенерологом, кандидатом медичних наук Вікторією Миронюк.

КОР.- Вікторіє Ігорівно, які симптоми цього хронічного та рідкісного захворювання ?

Миронюк – Отож, на поверхні шкіри, а іноді і на слизових оболонках, утворюються окремі чи численні плями, що мають молочно-білий колір, різноманітну форму та різний розмір, але з чітко окресленими межами.  Найчастіше вони з'являються на травмованих ділянках шкіри (феномен Кебнера), можуть розростатися та зливатися.  Усередині вогнищ депігментації можуть залишатися пігментовані, у поодиноких випадках гіперпігментовані ділянки шкіри, розташовані в основному на межах вогнищ.  Вітиліго зазвичай утворюються на повіках, шиї, пахвових западинах, на ліктях, передпліччях, статевих органах, животі, спині,  під колінним суглобом, на гомілках, тильних поверхнях долонь та стоп тощо. В окремих випадках вони можуть поєднуватися з гало- невусами, які являють собою доброякісні родимки, що виступають над поверхнею шкіри, пофарбовані в рожевий, світло- або темно-коричневий колір, оточені знебарвленою шкірою. У деяких хворих в осередках вітиліго можуть знебарвлюватися і волосяні покриви: вії, брови, зрідка на голові, пахвах, на лобку.  Іноді при утворенні білих плям може виникати свербіж, почервоніння, подразнення або лущення шкіри.

КОР.- Як діагностують це захворювання ?

Миронюк – Діагностують це захворювання на основі клінічних даних та анамнезу. А саме - присутність на поверхні шкіри молочно-білих плям з чітко окресленими межами та типовим розташуванням. Під час первинного огляду рекомендується застосувати фотографування, зафіксувавши вигляд та локалізацію вітиліго.  Щоб чіткіше визначити осередки захворювання та провести діагностику, необхідно оглянути шкіру пацієнта за допомогою лампи Вуда.

Пацієнту необхідно також зробити лабораторні дослідження, під час яких здійснюють:

 клінічні аналізи сечі та крові;

 біохімію крові (рівень глюкози, дослідження параметрів печінки та нирок);

 виявлення у сироватці крові рівня антитіл різного виду;

 гістологію біоптатів шкіри при неясному діагнозі та неможливості визначення дисхромії.

 Щоб виключити супутні захворювання, наприклад, аутоімунні зміни іншого типу, необхідно направити пацієнта на консультацію до терапевта, ендокринолога, фахівця ЛОР, гінеколога та окуліста.

КОР.-  Якщо  діагноз встановлено, яке можливе лікування ?

Миронюк - Для лікування сегментарного вітиліго та його несегментарної форми, тобто якщо  площа ураження не перевищує 20% поверхні всієї шкіри, призначають топічні медикаментозні препарати.  Якщо вони не дають ефекту, застосовують середньохвильову  ультрафіолетову терапію або уражені ділянки опромінюють за допомогою ультрафіолетового ексимерного світла, довжина хвилі якого становить 308 нм.

Якщо у пацієнтів з поширеними формами білі плями займають площу  понад  20% поверхні тіла, то для лікування захворювання застосовується вузькосмугова фототерапія (довжина хвилі 311 нм) або широкосмугова ультрафіолетова терапія (довжина хвилі до 320 нм).

При медикаментозному лікуванні призначають топічні інгібітори кальциневрину та топічні глюкокортикостероїди. Немедикаментозна терапія включає:

-          Вузькосмуговий ультрафіолет з довжиною хвилі 311 нм;

-          Широкосмуговий ультрафіолет із середньою довжиною хвиль до 320 нм (селективна фототерапія

-          Ексимерне лазерне випромінювання з хвилею 308 нм

-          Двокомпонентна ПУВА-терапія, що включає і опромінення, і пероральний прийом лікарських препаратів.

КОР.- Фототерапії притаманна доказова клінічна ефективність при лікуванні, зокрема, вітиліго. Тож чи безпечний цей метод для здоров’я ?

Миронюк - Безпека фототерапії перевірена упродовж  десятків років її застосування у дерматології. Її легко переносять пацієнти. Також може застосовуватись у період вагітності. Фототерапію ефективно застосовують для лікування псоріазу, вітиліго, атопічного дерматиту, екземи, пруриго та інших захворювань. Також в лікуванні себорейного дерматиту, осередкової алопеції, фотодерматозів, осередкової склеродермії та інших захворювань шкіри.

КОР.- Коли можна побачити терапевтичний ефект?

Миронюк – Це залежить від багатьох чинників. Зокрема, це залежить від тяжкості захворювання, його розповсюдженості, місць розташування висипів та індівідуальноі відповіді на лікування. Після 9-10 сеансу у більшості пацієнтів настає значний клінічний ефект, проте термін досягнення клінічної ремісії може потребувати продовження сеансів фототерапії.

КОР.- Пані Вікторіє, підкажіть, як краще підготуватись до фототерапії?

Миронюк -  Перед сеансом фототерапії необхідно, щоб на шкірі не було лосьйонів, кремів, мазей, одеколонів, парфумів та інших засобів, що наносять на шкіру. Під час сеансу фототерапії пацієнт надягає спеціальні сонцезахисні окуляри, які захищають очі від ультрафіолетового випромінювання. Область геніталій у чоловіків та область сосків у жінок мають бути закриті від попадання променів. Якщо шкіра обличчя не уражена, бажано під час сеансу закривати обличчя легкою тканиною, рушником або наносити сонцезахисний крем перед сеансом.

КОР.- Поясніть, чого не можна робити після фототерапії ?

Миронюк - Під час проходження курсу фототерапії не рекомендується додаткове сонячне опромінення шкіри (природна сонячна засмага, відвідування солярію). Для попередження та зменшення ознак сухості, подразнення та сверблячки шкіри під час лікування бажано скоротити тривалість купання до 10 хвилин у теплій, негарячій воді, використовувати м'яке мило для очищення шкіри, а також зволожуючі засоби (лосьйони, креми).Під час лікування не рекомендовано  проводити сеанси лазерної епіляціі, застосовувати ретиноіди та антибактеріальні препарати (тетрацикліни).

КОР. – Чи можна звертатися до лікарів  КП «Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Рівненської обласної ради ?

Миронюк –  Так, Рівненський обласний шкірно – венерологічний диспансер успішно використовує метод лікування селективної фототерапії  на американському  приладі  Daavlin  311 нм у поєднанні із медикаментозною терапією. Лікування можна пройти в одному із  корпусів диспансеру. Процедура є безоплатною за електронним направленням від сімейного лікаря. За консультаціями можна звертатися до лікарів – дерматологів закладу.

Розмову записала Алла Сищук