Тератоген – це будь-який чинник, що може зашкодити розвитку плода, наприклад, алкоголь чи радіація. У клінічній практиці нерідко трапляються ситуації, коли жінка отримує лікування, призначене лікарем або самостійно обране, перед вагітністю, в період зачаття або на ранніх термінах вагітності. Згодом, коли діагностується вагітність, виникає стурбованість щодо потенційного несприятливого впливу на плід (ймовірні наслідки у вигляді вроджених вад, затримки розвитку, передчасних пологів, загибелі плоду тощо).
Ця стурбованість у деяких випадках призводить до непотрібних процедур та втручань і навіть невиправданого переривання вагітності.
Можливі й такі випадки, коли жінка репродуктивного віку приймає медичні препарати з приводу свого основного захворювання і також хвилюється щодо потенційних наслідків для плоду/немовляти. Зрозуміло, що лікування матері є пріоритетом, а це може створювати дилему. В таких ситуаціях жінка, її родичі, а також лікар, який її консультує/лікує, потребують більш детальної інформації про медикамент, про наявність чи відсутність впливу на ембріон/плід/вагітну, інформації про те, на що саме звернути увагу, виходячи з узагальненого досвіду, отриманого при спостереженні за іншими вагітними з подібними обставинами. Тому всі жінки репродуктивного віку повинні усвідомлювати небезпеку тератогенних факторів, які можуть порушити розвиток плода.
Тератогени – це чинники навколишнього середовища, які викликають порушення розвитку організму. Основні групи тератогенів включають лікарські препарати і хімічні речовини,
іонізуюче випромінювання, інфекції, метаболічні порушення і шкідливі звички вагітної.
Наука, що вивчає причини виникнення, механізми формування і проявів вроджених дефектів, називається тератологією. Надання інформації про тератогени є завданням тератологічних інформаційних служб (ТІС), які функціонують у багатьох країнах, зокрема в Європі та США. ТІС відіграють вагому роль, як суспільну, так і у сфері охорони здоров’я. Проте більшість інформації доступна англійською мовою, в меншій мірі німецькою, іспанською, французькою та іншими. Відомо, що на даний час рівень використання англійської мови серед населення України найнижчий в Європі. За відсутності ТІС українською мовою виникало питання, де отримати достовірну і перевірену досвідом інформацію про ймовірний тератогенний вплив або, навпаки, про відсутність такого впливу на плід.
Створення Української Тератологічної Інформаційної Системи (УТІС) було ініційовано директором Програм запобігання вродженим вадам «ОМНІ-мережі для дітей», професором Володимиром Вертелецьким у 2015 році. У розвитку УТІС беруть активну участь українські лікарі та інформаційні спеціалісти «ОМНІ-мережі для дітей», зокрема, лікарі-генетики обласного медико-генетичного центру КП «РОКЛДЦ ім. В. Поліщука» РОР. Науковим редактором УТІС є кандидат медичних наук, доцент Ужгородського національного університету, лікар-генетик КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» ЗОР Пацкун Е.Й.
УТІС функціонує з 2016 року у вільному доступі. Вся інформація зосереджена винятково на спеціальному сайті (
http://utis.in.ua/). Структуру сайту складають статті про конкретні медичні препарати та інші тератогенні чинники. На даний час в УТІС опубліковано майже 1500 статей, які є екстрактом та адаптацією провідних інформаційних джерел, включно з різними ТІС. Кожна стаття містить обов’язкові розділи: група/призначення препарату; синоніми/альтернативні назви; діюча речовина; короткі рекомендації щодо використання під час вагітності та грудного вигодовування; інформація про дослідження на експериментальних тваринах; інформація щодо впливу на плід; застосування препарату під час вигодовування; вплив на фертильність (чоловіків та жінок).
Як зазначалось вище, крім медичних препаратів, УТІС розглядає також інші потенційні тератогенні фактори: хімічні, фізичні (включно з іонізуючим опроміненням), біологічні (інфекційні збудники). Наприклад, пропонуються статті про вплив певних захворювань матері під час вагітності, а саме: інфекційних (токсоплазмоз, краснуха, вітряна віспа, герпетична інфекція, лістеріоз, бруцельоз, ботулізм, туберкульоз, сифіліс, лейшманіоз, ВІЛ/СНІД, вірус Зіка тощо), поширених мультифакторіальних захворювань (псоріаз, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, цукровий діабет, бронхіальна астма тощо). Щодо фізичних чинників, то вони відображені у статтях про вплив гіпертермії, радіації, ультрафіолетового випромінення, комп›ютерів/моніторів, мобільних телефонів, ультразвукового дослідження, електромагнітнихих полів, електроконвульсивної терапії, дайвінгу тощо.
Зрозуміло, що нерідко стурбованість викликає вплив факторів, тератогенність яких не доведена. Прикладом розгляду впливу на вагітну та плід хімічних елементів є статті про свинець, ртуть, бензин, розчинники тощо, з якими вагітна може контактувати як на професійному рівні, так і побутовому. На допомогу користувачам створено оглядові статті, такі як «Антацидні препарати та вагітність», «Шкірний свербіж та вагітність», «Статини та вагітність». Ці приклади наводяться, щоб підказати читачам варіанти пошуку. Наведення всіх відомих альтернативних назв/синонімів також служить для полегшення пошуку необхідної інформації.
Однією з найчастіше переглянутих є стаття «Критичні періоди розвитку плоду та чутливість до різних факторів», що може свідчити про високу свідомість користувачів УТІС, які, отримавши інформацію про певний чинник, хочуть пересвідчитись, виходячи з відомих чутливих періодів розвитку плоду, у правильності своєї оцінки такого впливу.
Щодо грудного вигодовування, то кожна стаття УТІС містить інформацію про вплив потенційних або доведених тератогенів на немовля, яке перебуває на грудному вигодовуванні.
Так звані «нові тератогени» теж висвітлені в УТІС, наприклад, мофетилу мікофенолат, поряд з вже встановленими тератогенами, такими як алкоголь, метотрексат, ізотретиноїн.
Було би помилкою вважати, що тільки акушер-гінеколог і, можливо, в нових обставинах сімейний лікар мають стосунок до жінок репродуктивного віку. Опіка жінок цієї вікової категорії є завданням і викликом для всіх лікарів. Адже гасло «кожна жінка кожного разу» передбачає, що кожний лікар, щоразу, як до нього звернулась жінка репродуктивного віку з будь-якого приводу, повинен завжди пам’ятати про можливу вагітність. Жінка може бути вагітною при зверненні за допомогою або завагітніти саме в період призначеного ним лікування та/або інтервенції. Якщо ж стан жінки потребує призначення тривалого лікування, слід подумати про вибір найнижчої ефективної дози або про заміну препарату на більш безпечний та більш вивчений з точки зору тератогенного впливу аналог, або про підбір надійної контрацепції.
Крім того, для України, яка пережила аварію на Чорнобильській атомній електростанції, актуальною є тема впливу іонізуючого опромінення на плід та вагітну. Не менш важливим є врахування впливу алкоголю, позаяк споживання алкоголю є більш поширеним, ніж це прийнято вважати. Ці аспекти теж знайшли відображення у відповідних статтях УТІС.
Сайт УТІС, надаючи актуальну інформацію, проводить добровільне анонімне опитування користувачів, кількість яких зростає рік у рік. Аналіз результатів опитування 2200 користувачів УТІС продемонстрував, що 19% з них є вагітні жінки, 32% – студенти, 25% – лікарі, 24% – медичні сестри, родичі вагітних, інші. Щодо отриманої на сайті інформації, то 30% з 1100 респондентів оцінили її на «відмінно», 51% – «дуже добре», 15% – «задовільно», 4% – «погано». З часу створення у 2016 році і дотепер в УТІС зареєстровано понад 1 220 000 відвідувань. Переважна більшість користувачів УТІС проживає в Україні (94%), а також у Польщі, США, Німеччині.
На сайті УТІС наводиться застереження про те, що надана інформація призначена для допомоги лікарям. Якщо ж інформація зацікавила немедичних працівників, то вона в жодному разі не може бути використана для корекції призначеного або запланованого лікування без участі лікуючого лікаря/консультанта, який в повній мірі врахує індивідуальні особливості кожної пацієнтки.
Любов ЄВТУШОК, завідувачка обласного медико-генетичного центру КП «РОКЛДЦ ім. В. Поліщука» РОР, член редколегії УТІС
