МИСТЕЦТВО ПОЛЮВАТИ НА ДІАБЕТ

NoneNoneNoneNoneNoneNoneNone

Здорова подорож у рамках інформаційної кампанії "Мисливці за діабетом" відбулась у Рівному.    Це частина Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», що реалізують у партнерстві з Центром громадського здоров'я України та спрямована на скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні. «Мисливці за діабетом» у Рівненській області поінформували на загал як боротися із ризиками виникнення цукрового діабету 2 типу під час війни.

         Мета проєкту :

-        підвищити рівень обізнаності про цукровий діабет 2 типу як у суспільстві в цілому, так і у групах ризику;

-        залучити лікарів первинки до мотивації людей регулярно перевіряти рівень глюкози у крові та змінювати спосіб життя

Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» (скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні) має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від НІЗ. В Україні понад 1,3 мільйони людей мають цукровий діабет. За даними Світового Банку, поширеність цього захворювання становить 8,4%. Більше половини людей із цукровим діабетом (65%) не знають про свій діагноз. Згідно результатів дослідження STEPS2, яке зробила Всесвітня організація охорони здоров’я, 27,4 % українців взагалі ніколи не вимірювали свій рівень глюкози крові. Рівень госпіталізацій пацієнтів із цим захворюванням в Україні дуже високий, що свідчить про недостатнє раннє виявлення хвороби і неналежний її контроль. Рівненська область — одна із п’яти цільових регіонів, де вже кілька місяців працюють команди «Мисливців за діабетом». 

Як зазначають спеціалісти, на фоні хронічних стресів значно зростають ризики виникнення цукрового діабету 2 –го типу. Серед різноманіття  професій журналістика – найстресовіша спеціальність. Тому організатори заходу надали можливість представникам ЗМІ перевірити рівень цукру у крові.

“ У середньому за квартал ми реєструємо до 20 тис.  випадків захворювань. У 2020 році було виявлено 41 тисячу випадків цукрового діабету, у 2021 – 51 тисячу. Ми бачимо, що навіть не у військовий час ріст захворювання спостерігається. У даний час ми прогнозуємо ріст захворювання. Адже ще  багато залежить від діагностичних можливостей , від доступності до медичної послуги. Якщо цього не буде, говорити, що захворювання на цукровий діабет знизилось – недоречно”, - зазначила начальниця управління медичної допомоги Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення РОДА Олена Гандзюк.

Основні чинники зростання кількості хворих  – нездорова їжа, гіподинамія – низька рухома активність, шкідливі звички – паління, вживання алкоголю, стреси. Це фактори, що впливають не лише на розвиток цукрового діабету, а й на всі захворювання, що спричиняють найвищий рівень смертності навіть у мирний час. Це серцево – судинні захворювання, що дають 80 % смертності,цукровий діабет, онкологія та хвороби дихальних шляхів, зазначила Олена Гандзюк.

Що й казати, захворюваність збільшується навіть серед дітей. У 2020 році – 601 дитина захворіла  на діабет, у 2021 році  - це вже 1128 дітей.  Серед причин  – мало руху, нездорове харчування, спадковість.

Спрага, часте сечовипускання,  сухість у роті – це прояви вираженої хвороби.  Є такі фактори -  45 + років, високий артеріальний тиск ( вищий 140), синдром полікістозних  яєчників , куріння, алкоголь, наголосив під час пресконференції   сімейний лікар, лідер команди «Мисливці за діабетом» у Рівненській області Володимир Максимов.

 “Раджу усім мати стрічку, щоб обміряти талію. Для жінок талія більше 80 см – це ризик розвитку цукрового діабету. Для чоловіків вище 92 см – це вже теж підозріло. Вище 102 см – це ризик цукрового діабету дуже високий”,- зазначив лікар.

В одному з гуртожитків, де проживають внутрішньо переміщені особи, команда “Мисливців за діабетом”влаштувала  обстеження  рівня глюкози у крові.

Ніна Василівна цілою родиною із семи осіб приїхала до Рівного з Луганщини. Жінці сподобалась нагода протестувати вміст цукру у крові. Розповідає, що один із факторів ризику теж має – високий тиск.

Роман Миколайович теж із когорти внутрішньо переміщених осіб. До Рівного приїхав із Сум. На шляху змінив кілька міст. У Рівному йому вперше запропонували протестуватись  на цукор у крові. Чоловік активно відгукнувся на цю пропозицію.

Від загальної кількості діабету  90 %  – це 2 – ий  тип. Можна його профілактувати і так убезпечити пацієнтів від тяжких, подекуди смертельних ускладнень, розповідає  Володимир Максимов. Також він перерахував  кроки, що може здійснити кожен аби вберегти себе від ризику розвитку цукрового діабету на 50 %. Отож, зменшити свою вагу  на 5 – 6 % від маси тіла, застосовувати дозовані фізичні навантаження – 150 хв. на тиждень та вживати здорову їжу. Здорове харчування, пояснює лікар, це зменшення споживання швидких вуглеводів та збільшення складних, наприклад, клітковини. Це просто. Ці  пункти уберігають нас від розвитку цукрового діабету на 50 %. 

Тому “Мисливці за діабетом” закликають до профілактики. Лікарі та решта людей мають звернути увагу на те, що треба робити до того поки не з’явилися симптоми. “Бо основне – це наслідки, що ми отримуємо від часу виявлення хвороби через 7 – 10 років – інфаркт, інсульт, ампутація, втрата зору, ураження нирок”,- констатує Володимир Максимов.

Цього дня було протестовано рівень глюкози у 129 – ти  людей , з яких десятеро  мали підвищені показники цукру. В однієї людини навіть був результат 22,5 ммоль/л, що у 2 рази перевищує норму рівня глюкози після їжі.

Сімейний лікар і лідер команди "Мисливці за діабетом" у Рівненській області Володимир Максимов відразу надав  фахову консультацію та скерував пацієнта на додаткове обстеження. 

Регіональна координаторка  «Діємо для здоров‘я» Наталія Фесовець:

-        З червня працюватимуть  медичні мобільні бригади, що доїжджатимуть до віддалених сіл, де проживають переселенці. Ми їх максимально забезпечимо ліками, інформаційними матеріалами, надаватимемо медичні консультації. До складу медичної команди увійде сімейний лікар, психолог та медсестра. За потреби до команди увійдуть вузькі спеціалісти. Це буде у співпраці із сімейними лікарями, що працюють у громадах.

АЛЛА СИЩУК